Романишина Н. Переваги системного методу вивчення української художньої малої прози студентами
філологічних спеціальностей ВНЗ …40–44.
Для покликання: Романишина Н. Переваги системного методу вивчення української художньої малої прози студентами
філологічних спеціальностей ВНЗ [Текст] / Н. Романишина // Українська література в
загальноосвітній школі. – 2014. – №2. – 48 с. – С. 40–44.
Автор обґрунтовує хибність універсальної методичної моделі вивчення епосу на родовій основі, яку рекомендовано поширювати на всі його структурні форми; пропонує орієнтовну схему аналізу української новелістики, врахувавши особливості поетики жанрової системи «мала художня проза».
Ключові слова: мала художня проза, методична модель, поетика, жанрова система.
Наталка Романишина. Преимущества системного метода изучения украинской художественной малой прозы студентами филологических специальностей вузов
Автор обосновывает антиуниверсальность методической модели изучения эпоса на родовой основе, которую традиционно применяют ко всем его структурным формам; предлагает ориентировочную схему анализа украинской новеллистики
с учетом особенностей поэтики жанровой системы «малая художественная проза».
Ключевые слова: малая художественная проза, методическая модель, поэтика, жанровая система
Natalie Romanyshyna. Benefits of systematic method of
the studing Ukrainian short fiction by the students of philological specialties
Universities
The author proves falsity of universal methodological
model of the studing epos on the generic basis, which is recommended to extend
to all its structural forms; offers a approximate scheme of analysis Ukrainian
stories of short fiction, considering features poetics of genre system «short
ftction».
Key words: short fiction, methodological model, poetics, genre system.
Цитата,
с. 40. Понад 70% змісту шкільних та університетських програм – за спостереженнями сучасних теоретиків і практиків методики навчання української та зарубіжної літератури – складають епічні твори, серед яких важливу роль відведено малій художній прозі.
Мала проза як часткове явище дозволяє виявити низку загальних закономірностей не лише епічного роду в цілому, а й особливостей літературних напрямів, течій, інших жанрів. Малий «формат», за Є. А. Мелетинським, робить новелістичну літературу досить своєрідною і дає можливість на її матеріалі уявити в мініатюрі всесвітній історико-літературний процес. Пробою на новелу, як відомо, перевіряється
талант прозаїка, адже уміння у малому просторі викласти багато потребує найвищої майстерності.
Українська мала проза вирізняється багатством формо-змістових модифікацій; «чіткіших та багатших» (І. О. Денисюк), ніж у російській; характеризується «яскравою своєрідністю та оригінальністю» (Н. Д. Осьмак), здатністю до експериментаторських пошуків. Ця частина творчої спадщини митця потребує якнайпильнішої уваги, адже малі прозові форми, особливо оповідання, в українському письменстві
завжди є «популярною жанровою формою» (В. Т. Поліщук); більшість вітчизняних прозаїків пройшли «школу оповідання»; доробок низки класиків літератури майже повністю підпадає під визначення «мала проза».
Цитата,
с. 41. Хоча літературознавці в цілому констатують, що критерії, за допомогою яких розмежовують епічні жанри, є хиткими, невловимими, жанрологи, порівнявши типодиференціальні ознаки роману і новели, встановили: так звані фундаментальні характеристики епічної поетики – відображення життя у всій його складності й повноті, об’єктивованість розповіді, сюжетна подієвість, багатосторонність, системність характерів, вмотивованість вчинків, обставин, подій – не завжди притаманні малій прозі; у сучасних підручниках із теорії літератури, відповідних енциклопедіях, словниках, довідниках наголошено: властивості і структура великої та малої епіки не те що відмінні, але багато в чому протилежні. Чимало фахівців переконані: висловом «епічний твір» («епічне полотно») слід позначати тільки сучасну «велику» прозу, оскільки «епос» трансформувався у поняття способу чи манери письма-розповіді, позначаючи не обтяжену
ліризмом, спокійну і розлогу оповідь великомасштабних творів.
Література
1. Маркевич Г. Основные проблемы науки о литературе / Генрих Маркевич; [перев. с польск.; ред. и предисл. М.Я. Поляков]. – М.: Прогресс, 1980. -376 с.
2. Методика преподавания литературы / [под ред. З.Я. Рез]. -М.: Просвещение, 1977.-384 с.
3. Наукові основи методики літератури: [навч.-метод. посіб.] / [за ред. Н.Й. Волошиної]. – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.
4. Полторацький О. Практика лівого оповідання: дослідча стаття / Олексій Полторацький // Нова генерація. – 1928. – №1.-С. 50-60.
5. Розвиток української радянської новели: [тези допов. до міжвузів. наук. конф.] (Ужгород, травень 1966 р.). – Ужгород, Б.м. – 1966. – 230 с.
6. Токмань Г.Л. Методика навчання української літератури в середній школі: [підручн. для студ. вищ. навч. закл.] / Г.Л. Токмань. – К.: ВЦ «Академія», 2012. – 312 с. – (Серія «Альма-матер»)
| 
Головна 
