Didactics.ua
П’ятниця, 2021-Бер-05, 17.24.02
Didactics.ua | RSS
 
Головна Наукова інформаціяРеєстраціяВхід
РОЗДІЛИ
Категорії розділу
Матеріали з архіву [60]
Різні матеріали
Від педагогів-практиків [4]
Статті, повідомлення, інші матеріали
Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки [21]
Від колег-науковців
«Українська мова і література в школі» [191]
Журнал
Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки [8]
Від колег-науковців
«Українська література в загальноосвітній школі» [145]
Журнал
«Українська література в загальноосвітній школі». Архів. [164]
Архів, у якому містяться деякі статті з журналу.
Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки [6]
Від колег-науковців
Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки [11]
Від колег-науковців
Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Наше опитування




Головна » Файли » НАУКА і ПРАКТИКА » «Українська література в загальноосвітній школі». Архів.

Вертій О. Коли дослухатися голосу віків
2014-Січ-10, 04.43.34
Вертій О. Коли дослухатися голосу віків [Текст] / О. Вертій // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – №12. – 48 с. – С. 38.
 
Публікацією статті В. Голубченка «Пошуки необхідно продовжити» (Українська література в загальноосвітній школі. — 2013. — № 11. — С. 46) завершуємо обговорення основних ідей, положень та принципів Родоцентричної педагогіки, сформованих О. Лук'яненком у його працях «Родоцентрична педагогіка: історико-теоретичні розвідки» (Полтава, 2008) та «Повернення фенікса: родоцентрична педагогіка» (Українська література в загальноосвітній школі.— 2011. — № 7-8. — С.44-46). Найважливішим підсумком цього обговорення вважаємо визнання самої ідеї Родоцентризму як однієї з підстав сучасної української національної освіти та виховання. Про це досить переконливо говорили проф. А. Козлов та доцент Л. Корж-Усенко (див. їх статті «Ідея варта підтримки». — Там само. — 2011.— № 7-8. — С. 46-48 та «Джерельній базі — широку основу». Там само. — 2012. — № 5. — С. 46-47). Слушні думки та пропозиції з цього приводу висловила й вчителька С. Дубровська (стаття «Основна мета — національно свідома особистість». — Там само. — 2012. — № 5. — С. 48). їх виступи пройняті однією турботою: перш ніж шукати нових форм, методів, принципів навчання та виховання підростаючих поколінь у теоріях чужоземних учених, потрібно дослухатись голосу віків і повернути в сучасну школу педагогічні надбання наших далеких пращурів, надбання, які найбільш повно відповідають завданням вітчизняної школи, природі національного психічного та духовного складу учня-українця, його національному світоглядові та характеру, примножувати і розвивати їх в умовах сьогоднішнього дня.
Що це справді так, свідчать уроки Т. Турути за поезіями С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички» (6 клас) та В. Курило і Г. Корнієнка*, присвяченої українцям і літературі українського зарубіжжя (11 клас). Вони є показовими в тому плані, що, так би мовити, наочно ілюструють і конкретизують ті чи інші положення педагогіки Родоцентризму.
Скажімо, Рід у педагогічних утвореннях ведичної Руси-України, як говорить О. Лук'яненко, розумівся не лише як кровна, а, насамперед, як ідейна, духовна спадкоємність. Упоезіях С. Чернілевського йдеться про ставлення матері до сина, бабусі до своєї внучки. Але Т. Турута будує урок так, що в його ході йдеться про моральні, духовні основи взаємин між поколіннями як звичаєвої основи української сім'ї, ненав'язливо, вельми тактовно формується культ української матері, української жінки загалом, отже і святість у ставленні до них. На таких само підставах В. Курило та Г. Корнієнко формують уявлення одинадцятикласників про українців зарубіжжя. Тому українська діаспора на цьому уроці вимальовується також як Український Рід, адже в основі духовного життя українців за кордоном — українські національні цінності, ті цінності, які визначають сутність життя родини кровної. Відповідно до засад Родоцентричної педагогіки, учителі створюють на уроці обставини, максимально наближені до природних, відтак учні на цих уроках живуть у цих обставинах, легко самовиражають себе в них. Художні твори в такому разі для них не щось стороннє, а природна складова їх внутрішнього єства, завдяки чому вони співпрацюють з учителем як рівний з рівними, разом відкривають істину, творять урок і свій духовний світ, у чому й полягає сутність Родоцентричної педагогіки, значення її принципів для сучасної української школи загалом та методики викладання української літератури зокрема.
Зрозуміло, що запропоновані уроки не вичерпують ідей Родоцентричної педагогіки. Це лише перші практичні кроки по їх відродженню , по їх поверненню в сучасну українську національну школу. Тому й запрошуємо всіх, кому дорогі ці ідеї, спільними зусиллями продовжити такі пошуки в царині методики викладання української літератури.
 
* Урок В. Курило і Г. Корнієнка буде надрукований у І півріччі 2014 р.
Категорія: «Українська література в загальноосвітній школі». Архів. | Додав: Didactics
Переглядів: 494 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Статистика сайту

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук по сайту

Каталог сайтів Link.Sainw.Cn

Український каталог сайтів

Каталог сайтів




Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України


Матеріали від педагогів-практиків


Матеріали з архіву

Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Повний доступ

DIDACTICS 2012 © 2021 DIDACTICS