Жила С. «Майстер творення світів». Вивчення епопеї Володимира Дрозда «Листя землі» у вищій школі [Текст] / С. Жила // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – №9. – 48 с. – С. 5–4.

Автор пропонує методичні рекомендації вивчення епопеї Володимира Дрозда «Листя землі» на філологічних факультетах вищої школи за допомогою лекційного й семінарського занять.

Ключові слова: Володимир Дрозд, епопея, художній синкретизм, концепція світів, лекція, семінарське заняття, проблемні запитання і завдання.

Автор предлагает методические рекомендации изучения эпопеи Владимира Дрозда «Листья земли» на филологических факультетах высшей школы при помощи лекционного и семинарского занятий.

Ключевые слова: Владимир Дрозд, эпопея, художественный синкретизм, концепция миров, лекция, семинарское занятие, проблемные вопросы и задания.

The author offers the methodical recommendations for Volodymyr Drozd’s epopee studying through lectures and seminars at the Philological Faculties in higher school.

Keywords: Volodymyr Drozd, epopee, the conception of worlds, feature syncreticity, lecture, seminar, problematic questions and tasks.

Цитата, с. 5. Українського письменника Володимира Дрозда визнано майстром творення художніх світів. Вершинним досягненням у його творчості стала епопея «Листя землі» (перша книга вийшла в 1992 році, була відзначена літературною премією Т. Шевченка, а друга – наприкінці 2003 року). Найсильніший, найголовніший твір В. Дрозда високо поцінований літературознавцями М. Жулинським, Н. Колощук, М. Павлишиним, Л. Яшиною, С. Андрусів.

«Микола Жулинський, читаючи цей роман, сказав у колі друзів: «Не тільки Україна такої прози не мала ніколи, але й в світовому контексті немає аналогів подібної прози» (3, с.38).

Це справді так і є. Епопея «Листя землі» має потужну енергетику. В. Дрозд творить такі художні світи, про які треба знати, щоб зрозуміти передусім суть власного існування, зрозуміти самого себе: «Свобода – у душі людській» (2, с.241). Перед читачем постають різні світи – невичерпні джерела, до яких можна приходити як до колодязя по нові й нові краплі живої води.

Задум написати «Листя землі» виник, коли В. Дроздові було 22 роки і він мріяв створити художні життєписи своїх односельців. Упродовж десятиліть письменник «знов і знову навертався подумки» до цього твору й «відступав перед обширом задуманого» (4, с.95). Для здійснення свого задуму Володимир Дрозд записував спогади людей, які народилися наприкінці дев’ятнадцятого століття і прожили десятиріччя, позначені революціями, світовими й громадянськими війнами, голодоморами, репресіями, науковими відкриттями людства. «Їхні поривання, надії, їхні думи, досвід їхнього життя, нерідко – трагічний, духовний пошук народу – основи цього роману», ствердив прозаїк в анотації до першої книги [1, с.2]. В епопеї В. Дрозд майстерно зобразив життя українського народу протягом ста років (починаючи з 80-х років ХІХ і закінчуючи 80-ми роками ХХ століття), що були періодом надзвичайних суспільних катаклізмів і потрясінь, складних життєвих випробувань, наголошуючи на тих змінах, які відбувалися в суспільстві та душах розтривожених людей.

Цитата с. 10. На лекційному і семінарському заняттях студенти переконаються, що Володимир Дрозд геніальний український прозаїк, а епопея «Листя землі», є оригінальним, новаторським явищем в історії української літератури. У художній інтерпретації В.Дрозда буття героїв постає в усій багатогранності його проявів, а долі персонажів невіддільні від життя народу, історії і філософії епохи. В основі філософських уявлень прозаїка ідея двох світів – реального і міфологічного (міфологічний світ трактується як паралельний вимір буття); зображення світів ґрунтується на таких векторах: минуле-теперішнє, життя-смерть, добро-зло, Бог-диявол, Космос-Хаос, тіло-душа, небо-земля, рай-пекло, низ-верх, любов-ненависть, село Пакуль (рідний авторів Петрушин) – місто Мрин (насправді Чернігів).

Викладачеві необхідно так змоделювати лекційне й семінарське заняття, щоб майбутні філологи пересвідчилися, що шедевральний твір В.Дрозда «Листя землі» вимагає копіткого аналітичного дослідження, потребує великих розумових і емоційних виявів. Якщо словесник зможе знайти час, то доцільно запрограмувати можливі теми досліджень за епопеєю «Листя землі».

На нашу думку, за епопеєю В.Дрозда «Листя землі» можна написати десятки, сотні кандидатських і докторських дисертацій (це художній Космос), а не тільки дипломних і магістерських досліджень.

Цей твір має неперевершені можливості для красивої й плідної роботи зі студентами, він може подарувати щасливі години для мистецьких знахідок, для розвитку творчої уяви й фантазії, для народження художніх думок, інтерпретаційних розвідок.

Література

1. Дрозд В.Г. Листя землі: Роман. – К.: Укр. письменник, 1992. – 559с.

2. Дрозд В.Г. Листя землі. Нові книги роману. /Післям. М.Г.Жулинського. – К.: Укр. письменник, 2003. – 514 с.

3. Жиленко Ірина. HOMO feriens (закінчення) // Сучасність. – 2009. – №8. – С.36 – 78.

4.  Дрозд Володимир. Бог, люди і я. Щоденники різних років із коментарями// Київ. – 2003. №1. – С.93-114; № 2-3 С.98-131; №4. – С.91-102; №5. – С.70-99; №6. – С.115-136.

5.  Дрозд В.Г. Музей живого письменника, або Моя довга дорога в ринок: Повість-шоу. – К.: Укр. письменник, 1994. – 203с.

6.  Андрусів С. Володимир Дрозд// Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. Кн. 2. Ч. 2: 1960-1990-ті роки: Навч. посібник/ За ред. В.Г.Дончика. – К.: Либідь, 1995. -

С.367-374.

7. Дашко Н. Концепція життя в романі Володимира Дрозда «Листя землі»// Слово і час. – 2008. – №1. – С.18-24.

8. Жулинський Микола. Жорстока мудрість життя // Дрозд В.Г. Листя землі: Нові книги роману. – К.: Укр. письменник, 2003. – С. 497-513.

9. Жулинський М. «... І буде сотворений Майстром світ» // Слово і час. – 2004. №8. – С.3-9.

10. Жулинський М. Яким корінням живе дерево? // Наближення. Літературні діалоги. – К.: Дніпро, 1986. – С. 122-171.

11. Карпенко О. Основні риси ментальності українців та їх відображення у романі-дилогії Володимира Дрозда «Листя землі»// Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – Вип.27. – Ч.2. – К., 2007. – С.382-389.

12. Колощук Н. Про поетику роману В.Дрозда «Листя землі»// Літературознавство. Бібліографія. Інформатика: доповіді та повідомлення ІІІ Міжнародного конгресу україністів. – Харків: Око, 1996. – С.154 – 156.

13. Лосєв А.Ф. Знак. Символ. Миф. – М.: Моск. ун-т, 1982. –- 497с.

14. Павлишин М. Чому не шелестить «Листя землі?» // Канон та іконостас: Літературно-критичні статті. – К.: Час,

1997. – С.276 – 292.

15. Слоньовська О. «Що в імені тобі моєму?»: Ключова категорія міфологеми імені з точки зору архетипного аналізу// Слоньовська О. Слід невловимого Протея. – Івано-Франківськ: Плай – Коломия: Вік, 2006. – С.192 – 226.

16. Тресиддер Джек. Словарь символов. – М.: Фаир -Пресс, 1999. – 448 с.

17. Флоренский П. Имена. – М.: АСТ, 2000. – 441с.

18. Фрейд З. Толкование сновидений. – Минск: ООО «Попури», 1997. – 576 с.

19. Юнг К.Г Архетип и символ. – М.: Ренесанс, 1991. – 304 с.

Яшина Л. Проза Володимира Дрозда: міфопоетичний дискурс. – Дніпропетровськ: Баланс-клуб, 2003. – 176 с.