Жила С. Відкритий художній світ Михайла Коцюбинського …9–15.

Для покликання: Жила С. Відкритий художній світ Михайла Коцюбинського [Текст] / С. Жила // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №4. – 48 с. – С. 9–15.

У статті проаналізовано два типи літературно-художньої свідомості М. Коцюбинського – реалістичної та модерної, окреслено художні світи письменника, доведено, що вони є відкритими.
Ключові слова: відкритий художній світ, реалістична й модерна художні системи, конгеніальні тексти.

В статье проанализированы два типа литературно-художественного сознания М. Коцюбинского – реалистическое и модерное, очерчены художественные миры писателя, акцентировано, что они открыты.
Ключевые слова: открытый художественный мир, реалистическая и модерная художественные системы, конгениальные тексты.

In the article two types of M. Kotsubinsky literary consciousness such as realistic and modern are analyzed. The writer’s artistic worlds are described and it is proved that they are open.
Keywords: open artistic worlds, realistic and modern artistic systems, congenial texts.

Цитата, с. 9. Михайло Коцюбинський носій і творець «духу» культури, цікавий митець світової літератури, громадський діяч на небосхилі українського національного відродження, до голосу якого прислухалася вся Україна по обидва боки кордону (між Росією і Австрією).
Володимир Винниченко шанував талант старшого товариша, що «розвіював песимізм стосовно «інтелігентності» української літератури. Михайло Могилянський просив благословення на входини до української літератури у М. Коцюбинського, за творчими порадами до нього зверталися члени «Молодої музи» (В. Бирчак, П. Карманський).
Його називали «найбільшим європейцем». Критик Сергій Єфремов, скажімо, про нього писав: «Коцюбинський скрізь і всюди вміє знаходити ту красу, ту духовну витонченість, ту філігранність, якої сам був найкращим зразком. Людина культурна до найменших подробиць, європеєць з голови до п’ят, він… був справжнім «артистом духа…» [1, с. 544].
Літературознавець Наталя Шумило ствердила, що одним із найвпливовіших в українській літературі ХХ ст. після І. Франка був М. Коцюбинський, а Ярослав Поліщук переконав, що М. Коцюбинський завжди цікавий і актуальний, бо зумів створити стиль, який став першорядним здобутком новітньої української прози, відкрив обшири для творчих пошуків прозаїків. Справді, у М. Коцюбинського вчилися Микола Хвильовий, Михайло Івченко, Андрій Головко, Олесь Гончар.
Він був майстром творення художніх світів. Творчість Михайла Коцюбинського підтвердила вихід у відкритий Космос Буття й Потойбіччя (предок живе в нас), людини й природи, історії й духу.
Письменник любив і вмів відкривати для себе й для читачів нові світи, бачити їхню красу, досліджувати їхню магію й неповторність: новели про Молдавію («Для загального добра», «Пе-коптьор», «Відьма»), Крим («В путах шайтана», «На камені»), Італію («Хвала життю»), повість про Карпати («Тіні забутих предків») – засвідчили високу спроможність проникати в дух народів і часів.
Осягнені митцем художні світи притягують українських читачів, котрі схиляються перед його талантом. У Коцюбинського є прихильники в Австрії, Німеччині, Англії, Чехії, Польщі, Швеції, Словаччині та інших країнах світу, які захоплюються його творчістю. Вона відгукується до душ високих і щирих. Чим більше вчитуємося у тексти Михайла Коцюбинського, тим повніше відчуваємо приховану в них енергію краси й сили. І час буде лише збагачувати зміст його мистецтва.
Цитата, с. 12. Персонажі М. Коцюбинського з «Тіней забутих предків» на ілюстраціях О. Кульчицької найчастіше невеликі. Художниця чоловічі образи доповнює груповим портретом діда, батька і сина – це конкретні типи гуцулів. Графічна робота позначена чуттям душевної спорідненості трьох поколінь, сповнена внутрішнього тепла й оптимізму. Вона перегукується з думками М. Коцюбинського, висловленими в повісті. Олена Львівна, як художниця, думає і творить в унісон Михайлові Михайловичу. Опоетизовану письменником гуцульську фантазію вона відтворює на ілюстраціях. Ось глядач на малюнку бачить Івана, який, сидячи під смерекою, прислухається до пісні щезника. Уся його увага зосереджена на звуках, що ллються з кичери. Це звуки флояри щезника, постать якого видніється з верхогір’я. На іншій ілюстрації О. Кульчицька майстерно відтворює танок Івана Палійчука з Чугайстром. Чугайстр поспішав урятувати Івана від мавки, а гуцул хоче допомогти Марічці втекти від непрошеного гостя. Палійчук приваблює глядача енергійною поставою, легкістю й граційністю рухів, а добрий лісовий дух дивує своєю ведмежою незграбністю. А ось ще на одному малюнкові художниця показує боротьбу Юри-мольфара з хмарами й перемогу першого. Градова хмара відступає, підкоряючись волі людини-чаклуна.
Серед жіночих образів на ілюстраціях до повісті «Тіні забутих предків» вирізняється портрет Палагни, одягненої в розкішне гуцульське вбрання. Дружина Івана захоплено розглядає узорчасту крайку, яку тримає в руках, – промовиста деталь захоплень і турбот про красивий одяг цієї жінки. А обличчя вона має буденне, пісне. Вираз черствості на ньому є свідченням байдужості до переживань свого чоловіка.

Література
1. Єфремов С. О. Історія українського письменства: – К.: «Феміна», 1995. – 668 с.
2. Поліщук Я. І ката, і героя він любив…: Михайло Коцюбинський: літературний портрет. – К: ВЦ «Академія», 2010. – 304 с.
3. Могилянський М. «Тіні забутих предків» // Україна. Наука і культура. Видання АН України. Т-во «Знання» України: Ред. кол. О. Сергієнко (гол. ред.) та ін. – К., 1966. – Вип. 25. – 1991. - С. 346-349.
4. Коцюбинський М. «Тіні забутих предків» / Редакція, передмова й примітки А. Крушельницького, ілюстрації Олени Кульчицької. – Харків: ДВУ, 1929. – 104 с.
5. Коцюбинський М. М. Твори: У 7 т. – Т. 7: Листи: Ред. тому Ф. П. Погребенник, упоряд. та примітки Т. Г. Третяченко. – К.: Наукова думка, 1975. – 415 с.
6. Сенів І. В. Творчість Олени Львівни Кульчицької / Відп. ред. В. І. Касіян. – К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – 178 с.
7. Головин Р. Т. Коцюбинський у творчості О. Кульчицької //У вінок Михайлу Коцюбинському: Зб. статей і повідомлень. – К.: Наукова думка, 1967. – С. 218-225.
8. Белічко Ю. В. Георгій В’ячеславович Якутович. – К.: Мистецтво, 1968. – 87 с.
9. Верба И. И. Георгий Якутович: Поиски, работа. – М.: Сов. художник, 1970. – 95 с.
10. Умберто Еко. Поетика відкритого твору // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. – Львів: Літопис, 2001. – С. 525-538.
11. Параджанов С. Бесіда з кореспондентом // Соціалістична культура. – 1965. – №2 – С. 20.
12. Ильенко Ю. Плата за компромисс. // Юность. – 1987. – №9. – С. 80-90.
13. Погрібна Л. З. Твори М. Коцюбинського на екрані. – К.: Наукова думка, 1971. – 157 с.
14. Корогодський Р. «Тіні забутих предків»: повість, сценарій, фільм // Слово і час. – 1994. – №9-10. – С. 75-82.
15. Параджанов С. Вечное движение// Искусство кино. – 1966. – №1. – С. 60-68.
Сергій Параджанов. Злет, трагедія, вічність: Твори, листи, документи, архів, спогади, ст., фот. /Упор. Р. М. Корогодський, С. І. Щербатюк. – К.: Спалах ЛТД, 1994. – 280.