Жила С. Вивчення дилогії Семена Скляренка «Святослав» і «Володимир» у вищій школі. Історичні й літературні діалоги …24–32.

Для покликання: Жила С. Вивчення дилогії Семена Скляренка «Святослав» і «Володимир» у вищій школі. Історичні й літературні діалоги [Текст] / С. Жила // Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – №5. – 48 с. – С. 24–32.

У статті розглянуто ефективність проведення історичних і літературних діалогів під час вивчення дилогії Семена Скляренка «Святослав» і «Володимир» у вищій школі.

Ключові слова: романи «Святослав» і «Володимир», історичні, літературні діалоги.

В статье рассматривается эффективность проведения исторических и литературных диалогов в процессе изучения дилогии Семёна Скляренко «Святослав» и «Владимир» в университетах.

Ключевые слова: романы «Владимир» и «Святослав», исторические, литературные диалоги.

The article deals with the effectiveness of the historical and literary dialogues while studying Semen Sklyarenko’s dilogy «Sviatoslav» and «Volodimir» in high school.

Keywords: novels by Semen Sklyarenko «Sviatoslav» and «Volodimir», historical, literary dialogues.

Цитата, с. 24. На філологічних й історичних факультетах університетів вивчається дилогія Семена Скляренка «Святослав» (1958) і «Володимир» (1961). З цими творами в історії української літератури пов’язане відродження, а згодом і розвиток історичного роману в Україні. Як відомо, після смерті Й. Сталіна розпочався процес активного національно-мистецького розвитку, й Семен Скляренко подарував своїм сучасникам українські історичні романи як форму пізнання минувшини. Його полотна присвячуються епосі Київської Русі Х–ХІ століть: досліджується суспільний устрій рідної землі та її сусідів, прикметні риси політичного ладу молодої держави, її духовної культури, внутрішньої і зовнішньої політики жінки-правительки Ольги, князів Святослава, Володимира, візантійських імператорів Костянтина VІІ Порфіродного, Романа ІІ, Никифора Фоки, Іоанна Цимісхія, Василя і Костянтина, болгарських кесарів Симона, Петра, Бориса, Романа, варязьких конунгів, печенізьких каганів Курі, Ілдея (допомагав Святославу у битві з Іоанном Цимісхієм), Кучука, хана Родмана.

Джерелами, що дали поштовх до написання романів «Святослав» і «Володимир», стали фольклорні, етнографічні матеріали, «Повість врем’яних літ», «Слово о полку Ігоревім», «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Слово Данила Затворця», «Історія Лева Диякона», матеріали до тритомного словника давньоруської мови І. Срезневського, а також монографії багатьох-багатьох істориків, зокрема найновіші дослідження академіка Б.Д. Грекова «Киевская Русь» (1953) і М.В. Левченка «Очерки по истории русско-византийских отношений» (1956). На сторінках цих книг літературознавець В.Чумак, який працював у домашній бібліотеці С. Скляренка, знайшов багато цікавих поміток; він же засвідчив, що в архіві письменника зберігається 21 загальний зошит виписок із історичних джерел.

Цитата, с. 32. Підсумкова бесіда за дилогією

Розкрийте язичницький світ праукраїнців за романами «Святослав» і «Володимир». Доведіть, що в Київській Русі склалася складна система язичницьких богів, схарактеризуйте її.

Проаналізуйте складну панораму запровадження християнства у Київській Русі.

Доведіть, що написанням роману «Святослав» Семен Скляренко заперечив думку О. Пушкіна: «Тінь Святослава блукає неоспіваною».

Прокоментуйте думку Олександра Білецького: «Ніколи ще в літературі образи Святослава та його оточення, вся епоха Х століття не були змальовані так різнобічно й живо, з таким проникненням у психологію дійових осіб і так співзвучно з нашою сучасністю».

Чи можна міркування Ліона Фейхтвангера з післямови до його роману «Лисиці у винограднику» про те, що автор історичного роману завжди прагне змалювати сучасність: «Він шукає в історії не попелу, а полум’я. Він хоче змусити себе і читача крізь минуле ясніше побачити сучасність» – спроектувати на дилогію С. Скляренка «Святослав» і «Володимир»?

Прокоментуйте думку професора Василя Яременка, використовуючи фрагменти романів С. Скляренка «Святослав» і «Володимир»:

«Український народ має таку високу гордість, що є прямим носієм всієї культури Київської Русі…».

Загальновідомо: історія – вчителька життя. Чого нас навчає давня історія Русі за дилогією С. Скляренка «Святослав» і «Володимир»?

Поміркуйте над роздумами автора передмови до роману «Володимир» Лариси Гуцало: «… є ще один спільний для всіх країв і народів – герой: Час. Це його безконечний плин «і мертвих, і живих, і ненароджених» (Т.Шевченко) землян, бо вогник життя передається від пракореня, від роду до роду, і часточка безмірного минулого живе у кожному з нас».

Література

1.   Білецький О.І. Семен Скляренко і його роман «Святослав»// Білецький О.І. Літературно-критичні статті/ Упоряд., авт. приміт. М.Г. Гончарук. – К. : Дніпро, 1990. – С. 219–233.

2. Грицай М.С. З глибин сторіч // Грицай М.С. Семен Скляренко: Нарис життя і творчості. – К. : Дніпро, 1980. – С. 117–179.
3. Дзюба І. Читач як естетична проблема у працях Олександра Білецького // Дзюба І. З криниці літ: тритомовик. – К. : Обереги: Гелікон, 2001. – (Сер. «Укр. модерна л-ра»). – Т. 2. – С. 544–561.
4. Зубрицька Марія. Homo legens: читання як соціокультурний феномен. – Львів : Літопис, 2004. – 352 с.
5. Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським) / Пер. З давньоруської, післяслово, комент. В.В. Яременка. – К. : Рад. письменник, 1990. – 558 с.

6. Рильський М.Т. Семен Скляренко і його роман «Володимир» // Рильський М.Т. Слово про літературу. – К.: Дніпро, 1974. – С. 316 – 319.
7. Сиротюк М.Й. Український радянський історичний роман. – К. : Видавництво Академії наук УРСР, 1962. – С. 345–376.
8. Скляренко С.Д. Святослав: Роман: Для серед. та ст. шк. Віку // [Вступ. слово М.Ф. Слабошпицького]: Худож. Г.В. Акулов. – К. : Веселка, 1991. – 652 с.: іл.
9. Скляренко С.Д. Володимир: Роман: Для серед. та ст. шк. Віку / [Вступ. слово Л.П. Гуцало]; Худож. Г.В. Акулов. – К. : Веселка, 1991. – 539 с.: іл.

10. Слабошпицький Михайло. Пролог до теми і започаткування традиції (Історичні романи Семена Скляренка)// Українська мова і література в школі – 1986. – №9. – С. 17–23.
11. Черепанова С.О. Проблема людини в українському мистецтві: Навч. посібник. – Львів : Світ, 2001. – 296 с.
12. Чумак В.Г. Семен Скляренко: Літературно-критичний нарис. – К.: Рад. письменник, 1972. – С. 134–245.
13. Шишло В.С. Зв’язок епох // Шишло В.С. Творчий шлях Семена Скляренка. – К. : Видавництво Київського університету, 1969. – С.84-130 (100-130).