B. Братко. Байка Л. Глібова в школі: традиції та інновації …28–34.

Покликання: Братко В. Байка Л. Глібова в школі: традиції та інновації [Текст] / B. Братко // Українська мова і література в школі. – 2014. – №2 (112). – 64 с. – С. 28–34.

У статті йдеться про становлення байкового жанру в історії української літератури, простежується культурологічний та історико-літературний контекст цього процесу. Визначено шляхи формування в учнів поняття про байковий жанр на уроках української літератури в 6 класі загальноосвітніх навчальних закладів, розглянуто традиційні та інноваційні підходи до вивчення літературної байки українського байкаря Л. Глібова.

Ключові слова: культурологічний контекст, жанр, байка, мораль, алегорія, лаконізм, езопова мова, традиції, інновації.

В статье идет речь о становлении жанра басни в истории украинской литературы, прослеживаются культурологический и историко-литературный контексты этого процесса. Определяются пути формирования у учащихся понятия о басенном жанре на уроках украинской литературы в шестом классе общеобразовательных учебных заведений, рассматриваются традиционные и инновационные подходы к изучению литературной басни украинского баснописца Л. Глебова.

Ключевые слова: культурологический контекст, жанр, басня, мораль, аллегория, лаконизм, эзопов язык, традиции, инновации.

The article deals with the formation of fable genre in the history of the Ukrainian literature. Culturological and historical-literature context of this process is considered. Themeansof forming notion on fable genre to the pupils at the lessons of Ukrainian literature in the 6™ form of general educational establishments are defined, traditional and innovation approaches to studying a literary fable of the Ukrainian fabulist are examined.

Keywords: fable, genre, culturological context, traditions, innovations, moral, allegory, laconism, Aesopian language.

Цитата, с. 28. За чинною навчальною програмою з української літератури вивчення гумористичних творів розпочинається з творчого доробку відомого українського байкаря Л. Глібова. Заслуга письменника в розвитку поетики байки полягає в тому, що він розсунув її жанрові межі, урізноманітнив форми, збагатив рисами пісень і балад, продемонструвавши невичерпні можливості цього літературною жанру. І. Франко назвав Л. Глібова «найкращим українським байкописом», а його байки вважав «головним титулом заслуги сего талановитого поета [12, с 373]».

Байковий жанр – один із найдавніших літературних жанрів. Байка відзначається стислістю і має повчальний характер, а події, про які вона розповідає, пояснюють певну думку, певну мораль і мають алегоричний характер. «Байка, – писав О. Потебня, – є одним із засобів пізнання житейських відносин, характеру людини, одним словом, всього, що стосується морального боку її життя [2, с 7]».

Байка (від давньоруського баять, байти, тобто говорити, розповідати) – невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини в ньому відображається в образах тварин, рослин чи речей [4, с 35]. Байка – жанр літератури, цінність якого полягає в правдивому відтворенні життя, утвердженні народного ідеалу та сатиричному спрямуванні. Вона може бути прозова (вимисел передається за допомогою розповіді) або віршована (вимисел прикрашено художніми засобами для зворушення почуттів. Байка подібна до казки («олюднення» тварин, зображення однієї події, нечисленні персонажі тощо), у той же час відрізняється від неї (у казці – фантастика, у байці – алегорія).

Російський критик В. Бєлінський, наголошуючи на реалістичних і моралістичних рисах байкового жанру, підкреслював, що «байка є поезією розуму [3, с 148]», вона закінчується коротким висловом, в якому розкривається головна думка твору – мораль. Інколи байка розпочинається повчальною думкою. За словами Лессінга, повчальність є законом байки, кінцева мета якої дати наочне зображення певного морального правила на прикладі поодинокого випадку. Мораль байки часто сприймається як афоризм. Л. Глібов створив такі афоризми, які й понині з успіхом використовуються в художніх і публіцистичних творах, в усному народному мовленні: «Хто винен з них, хто ні, – судить не нам, / Та тільки хура й досі там [5, с 27]»; «На світі вже давно ведеться, / Що нижчий перед вищим гнеться, / А більший меншого кусає та ще й б'є – / Затим що сила є... [5, с 47]».

Ураховуючи актуальність проблеми, заявленої у назві статті, ми поставили собі за мету розкрити традиційні та інноваційні підходи до вивчення байок Л. Глібова на уроках української літератури. Щоб підвести учнів до глибшого розуміння жанрових особливостей байки та літературознавчих понять байка, мораль, алегорія, слід ознайомити шестикласників з історією виникнення жанру; простежити варіативність одного сюжету байки різних авторів; розвивати в учнів уявлення про особливості жанру байки; навчати їх узагальнювати морально-етичний досвід, відображений у творах цього жанру.

Література

1. Бандура О.М. Вивчення творчості Л.І. Глібова в школі. – К: Радянська школа, 1958. – 129 с.

2. Байки в українській літературі XVII–XVIII ст. / Упорядкування, передмова та ілюстрації Б. Деркача, В. Косяченка. – К: Дніпро, 1983. – 174 с.

3. Белинский В.Г. Полное собрание сочинений / В.Г. Белинский. – М.: [б. н.], 1954. – Т. 4. – С. 148.

4. Галич О. Теорія літератури: підручник / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв. – К.: Либідь, 2002. – 488 с.

5. Глібов Л.І. Твори / Передм. С. Зубкова. – К.: Дніпро, 1982. – 231 с, іл. – (Шкільна бібліотека).

6. Езопові байки [для мол. та серед, шк. віку] / Упорядкує, та передм. A.M. Чердаклі; пер. з новогрец. В.О. Забаштанський та A.M. Чердаклі; іл. О.В. Кузнєцової. – К: Школа, 2008. – 128 с.: іл.

7. Крекотень В.І. Байки в українській літературі XVII–XVIII ст. Пам'ятки давньої української літератури. – К: Вид. АН УРСС, 1963. – 199 с

8. Крылов И.А. Избранные прозведения. для сред. школ. возр. (предисловие И.В. Ильинского, сост. Г.А. Колосова. Худож. А. Лаптев). – К: Веселка, 1981. – 190 с, ил. (Серия «Школьная библиотека»).

9. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.Л. Шевнюк та ін.; За ред. М.М. Заковича. – 5-е вид., стер. – К.: Знання, 2010. – 589 с.

10. Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Авт.-укл. Ю.І. Ковалів. – К: ВЦ «Академія», 2007. – (Енциклопедія ерудита).

11. Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах / Укладачі В. Яременко, О. Сліпушко. – Т. 2. – К.: Аконіт, 2001. –911 с

12. Франко І. Літературно-критичні статті / І. Франко. – К.: [б. в.], 1950. – С. 373.