Ю. Романенко. Мотиви і мотивація навчальної діяльності. Основні проблеми та перспективи розв’язання …55–60.

Для покликання: Романенко Ю. Мотиви і мотивація навчальної діяльності. Основні проблеми та перспективи розв’язання [Текст] / Ю. Романенко // Українська мова і література в школі. – 2014. – №4(114). – 64 с. – С. 55–60.

У статті розглянуто такі основні психолого-педагогічні поняття, як мотиви і мотивація навчальної діяльності, визначено ключові характеристики мотиваційної сфери школярів, обґрунтовано розуміння мотиву як спонукального й сенсоутворювального чинника навчальної діяльності. На основі узагальнення психологічних праць та даних проведеного анкетування витлумачено сутність явища мотивації навчальної діяльності як процесу формування мотиваційної сфери учнів.

Ключові слова: мотиви, мотиваційна сфера, мотивація навчальної діяльності, пізнавальні і соціальні мотиви навчальної діяльності.

В статье рассмотрены такие базовые психолого-педагогические понятия, как мотивы и мотивация учебной деятельности, определены ключевые характеристики мотивационной сферы учащихся, обосновано понимание мотива как побудительного и смыслообразующего фактора учебной деятельности. На основе обобщения психологических трудов и данных проведенного анкетирования объяснена суть явления мотивации учебной деятельности как процесса формирования мотивационной сферы учащегося.

Ключевые слова: мотивы, мотивационная сфера, мотивация учебной деятельности, познавательные и социальные мотивы учебной деятельности.

The paper explores motives and educational activity motivation as the major psychological and pedagogical concepts. The key characteristics of schoolchildren’s motivational sphere are outlined, and the motive is proved to be an encouraging and sense-defining aspect of educational activity. Basing on a vast scope of works on psychology and the data obtained through questioning the motivation is interpreted in terms of schoolchildren’s motivational sphere shaping.

Keywords: motives, motivational sphere, cognitive and social motives of educational activity.

Цитата, с. 57. У прагматичному інформаційному соціумі, який формує свідомість наших дітей, школа має, образно висловлюючись, грати за ринковими правилами: пропонувати такі зміст і форму навчальної діяльності, які приваблювали б дітей понад усе інше. У початковій школі цей «маркетинговий хід» – гру на дитячих мотивах – досі успішно використовують. Дуже мало таких першачків, які не хочуть до школи. Більшість іде туди із задоволенням. Насамперед тому, що новий статус школяра активно обговорюють і батьки, і близькі старші люди, і ті, хто ще на рік залишився дошкільником. Понад те, вчителі акцентують: ти вже учень, маєш поводитися відповідно, знати й уміти багато з того, чого молодшим зась. Таким чином у початкових класах шкільна система «експлуатує» дитячу потребу в дорослості, яку пропонують реалізувати у навчанні. Та через кілька років (коли знову говорити мовою прагматики) в учня-«споживача» з’являються нові мотиви, що, як із прикрістю констатують педагоги, здебільшого не збігаються з освітніми. Так виникає криза мотивації учіння. Навіть коли істотна кількість учнів демонструє стабільно високі й достатні навчальні досягнення, лише частина їх насправді керується тими мотивами, що їх науковці визначають як адекватні мотиви навчальної діяльності (пізнавальні). Ці діти вчаться тільки тому, що їм подобається це робити, вони прагнуть знань заради нових знань, заради того, щоб пізнати закони навколишнього світу, в якому вони живуть. Решта має провідними зовсім інші мотиви, та про класифікацію згодом.

Наразі – докладніше про одну з основних причин мотиваційної кризи. Учителі, здебільшого розуміючи мотивацію як власну діяльність, спрямовану на спонукання підопічних до активності, співвідносять її лише з певним етапом уроку. Такий підхід можна вважати правомірним, коли під час розробки цього етапу додержано низки вимог, а саме:

• створено проблемну ситуацію, яка підводить до змісту уроку, прокладає місточки між життєвими потребами і неможливістю розв’язання їх без опанування пропонованого на уроці матеріалу, без набуття відповідних компетентностей, які вельми потрібні і в майбутньому;
• сформульовано чітку мету організації навчальної діяльності на уроці в цілому, поставлено зрозумілу навчальну задачу, відповідно до змісту якої визначено проміжні цілі, які організовують окремі кроки щодо розв’язання її;
• визначено питання для самоконтролю й самооцінки результатів виконаної роботи; вироблено критерії рефлексії навчальної діяльності на уроці.

Попри те, що цей етап уроку прийнято називати мотиваційним, перебіг його пов’язаний більше не з власне мотивацією як процесом формування мотиву, а з апелюванням до сукупності мотивів учнів, які розпочинають навчальну діяльність на уроці. При цьому розповіді вчителя про потрібність, актуальність та важливість змісту уроку, хоч би якими емоційними і щирими вони були, мають меншу вартість, ніж організація правдивої проблемної ситуації, максимально наближеної до життєвих умов.

Література

1. Домбровская И. Мотивация учебной деятельности: уровни и типы / И. Домбровская. – Режим доступу:www.psihologu.info/content/view/904/23/

2. Ильин Е. Мотивация и мотивы / Е. Ильин. – Режим доступу: www.koob.Ru/iljin_e_p/motivacia_i_motivi

3. Леонтьев А. Потребности, мотивы, эмоции / А. Леонтьев. – Режим доступу: http://www.ereading.co.uk/chapter.php/1001289/2/Leontev_Aleksey__Potrebnosti_motivy_i_emocii.html

4. Маркова А. Формирование мотивации учения в школьном возрасте: пособ. для учителя / А. Маркова. – Режим доступу: bookz.ru/authors/markovaak/markovaak01/1markovaak01.html

5. Сорокина О. Профессиональноориентированные задания в формировании достижения студентов / О. Сорокина. – Режим доступу:conference.osu.ru/assets/files/conf_reports/conf9/295.doc