Л. Овдійчук. Про сугестію, філософію та методику, або Тріада Анатолія Гризуна …61–64.

Для покликання: Овдійчук Л. Про сугестію, філософію та методику, або Тріада Анатолія Гризуна [Текст] / Л. Овдійчук // Українська мова і література в школі. – 2015. – №2. – 64 с. – С. 61–64.

Цитата, с. 63. Окремо треба сказати про лірику, яку називають сугестивною, тобто навіювальною. «У полоні голубих сугестій» А. Гризун перебуває тривалий час. У цій сфері він метр, бо фахово займається саме цим різновидом поетичного жанру. Монографія А. Гризуна «Поезія багатозначних підтекстів» не надто розповсюджена серед тих, хто справді цікавиться тонкощами аналізу поетичного слова. Причина відома: монографія я кнауковий продукт видається скромним накладом, тому книга навіть до обласних бібліотек зрідка потрапляє. Здебільшого такі книги «осідають» у приватних бібліотеках або, в кращому разі, в окремих університетських бібліотеках (куди автор зміг надіслати чи передати колегам примірник). А шкода, бо монографією зачитувалися б ті, хто тонко відчуває та любить поетичне слово й одночасно може дати фахову оцінку ційпраці. Анатолій Гризун уперше в українській філологічній науці спромігся на глибоке дослідження лірики, яка апелює насамперед до підсвідомості і чуттєвої сфери читача.

Дослідник виокремлює ознаки сугестивної лірики: це стихія навіювання, віддалені асоціації, опосередковані натяки, надто умовні або розмиті образи. Концепти побудови сугестії: гра слів, алогічна образність. Важливий і доказовий висновок: у параметрах поетичної сугестії переважає суто імпресіоністичний підхід, бо насамперед фіксуються відтінки вражень. Науковець проводить наскрізний аналіз лірики XX століття, робить висновок, що еволюція сугестивної лірики відбувається за тими ж законами й канонами, щостосуються інших видів (жанрів). Автор монографії з’ясовує образностильові новації й тенденції в сугестивній ліриці. Зокрема, метафорику, архетипи, стильовіфігури, синтаксичну функцію інтонації, звукопис, а також проблеми художнього перекладу сугестії. А. Гризун опрацював величезний масив української лірики, що належить до різних напрямів, стилів, шкіл. Це твори Т.Шевченка, Б.Лепкого, Б.-І.Антонича, О.Стефановича, М.Йогансена, Б.Рубчака, О.Лятуринської, М.Бажана, Л.Костенко, І.Жиленко, Л.Талалая, В.Голобородька, І.Драча, І.Муратова, А.Мойсієнка, С.Сапеляка, І.Павлюка та багатьох інших. Універсальність наукової розвідки вражає як у сенсі обсягуматеріалу, так і глибинного прочитання й проникнення в суть ліричної сугестії.

Література

1. Гризун А. Перстень–Зодіак: лірика // Анатолій Гризун. – Суми: видавничо-виробниче підприємство «Мрія-1», 2014. – 162 с.

2. Гризун А. Поезія багатозначних текстів (українська сугестивна лірика XX століття): монографія // Анатолій Гризун. – Суми : Університетська книга, 2011. – 358 с.

3. Гризун А. Поезія концептуальної думки (філософічність сучасної української поезії): навчальний посібник // Анатолій Гризун. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. – 135 с.

Literatura

1. Hryzun A. Persten–Zodiak: liryka // Anatolii Hryzun. – Sumy: vydavnychovyrobnyche pidpryiemstvo «Mriia-1», 2014. – 162 s.

2. Hryzun A. Poeziia bahatoznachnykh tekstiv (ukrainska suhestyvna liryka XX stolittia) : monohrafiia // Anatolii Hryzun. – Sumy : Universytetska knyha, 2011. – 358 s.

3. Hryzun A. Poeziia kontseptualnoi dumky (filosofichnist suchasnoi ukrainskoi poezii): navchalnyi posibnyk // Anatolii Hryzun. – Sumy : VTD «Universytetska knyha», 2007. – 135 s.