Л. Шевчук. Лінгвістичний, семіотичний і герменевтичний підходи до визначення тексту …38–41.

Для покликання: Шевчук Л. Лінгвістичний, семіотичний і герменевтичний підходи до визначення тексту [Текст] / Л. Шевчук // Українська мова і література в школі. – 2014. – №6(116). – 64 с. – С. 38–41.

У статті розглядається текст як комплексне,багатоаспектне поняття, зокрема, лінгвістичний,семіотичний і герменевтичний підходи до визначення тексту, їх сутність і специфіка, важливість урахування багатогранності, різноплановості поняття тексту в навчально-виховному процесі сучасної школи, інтерпретація, починаючи з початкових класів.

Ключові слова: текст, інтерпретація тексту,лінгвістичний підхід, семіотичний підхід, герменевтичний підхід.

В статье рассматривается текст как комплексное, многоаспектное понятие, в частности, лингвистический, семиотический и герменевтический подходы к определению текста, их сущность и специфика. В языковедческой литературе термин «текст» используется в двух значениях: во-первых, – это конкретное произведение как объект структурно-смыслового анализа, во-вторых, – результат функционирования языка в процессах коммуникации и создания текстов. То есть, в лингвистическом понимании текст – это единица языковой коммуникации, что характеризуется целостностью и независимостью; закрытая система со сложной внутренней коммуникацией; письменная фиксация речевого высказывания, информирования. С точки зрения семиотики, текст – это линейная последовательность знаков, заданная определённым культурным кодом, возведенная по правилам данной системы языка, и, вместе с тем, эта последовательность составляет единое целое и является объектом изучения и обработки. С философской точки зрения, текст – это материальная оболочка идеальных результатов деятельности человека. Но не менее значимым является адресат, который воспринимает, оценивает, вступает в диалог с текстом, то есть пытается его понять. Комплексность, многоаспектность понятие текста необходимо учитывать во время работы над текстами в учебно-воспитательном процессе современной школы.

Ключевые слова: текст, интерпретация текста, лингвистический подход, семиотический подход, герменевтический подход.

This paper deals with the text as a complex multidimensional concept: linguistic, semiotic and hermeneutic approaches to the text definition, its meaning and specificity. In the linguistic literature, the term «text» is used in two meanings: 1) as an object of a particular piece of structural and semantic analysis; 2) the language functioning result in the communication process and text development. In the linguistic sense, the text is a unit of speech communication, characterized by integrity and independence; closed system with a complex internal communications; written fixation of speech statements, informing. From the perspective of semiotics, text – a linear sequence of marks, certain cultural code, built according to the rules of a particular language. This sequence forms a single unit and is the object of study and treatment. From a philosophical point of view, the text is a material shell of ideal results of human activity. However, equally important is the recipient perceives that evaluates and enters into the dialogue with the text, trying to understand it. Complexity, multidimensional concept of the text must be considered while working on the texts in the educational process of a modern school.

Keywords: text, text definition, text concept, linguistic approach, semiotic approach, hermeneutic approach.

Цитата, с. 39. З. Тураєва зазначає, що текст – це «якась упорядкована множинність об’єднаних різноманітними типами лексичного, логічного й граматичного зв’язку речень, здатна передавати певним чином організовану й спрямовану інформацію; … відрізок писемного мовлення, у якому дістає мовну реалізацію якась ситуація як змістова єдність, побудована за певним комунікативним планом для реалізації певного комунікативного наміру [13]».

Слід зазначити, що спілкування між людьми відбувається за допомогою різноманітних знаків. Завдяки їм у свідомості людини відображаються явища матеріальної дійсності, що забезпечує опрацювання, засвоєння, зберігання, передачі інформації.

Знаки й знакові процеси вивчає семіотика (наука про створення, будову і функціонування різних знакових систем, за допомогою яких відбувається спілкування в суспільстві). Знак, знакова система, символ,мова, текст, є основними поняттями семіотики, що зумовлює дослідження потрійної системи, утвореної знаком, його об’єктом та інтерпретантом.

З погляду семіотики, текст – це лінійна послідовність знаків, задана певним культурним кодом, зведена за правилами певної системи мови, водночас, ця послідовність утворює єдине ціле і є об’єктом вивчення і обробки [3; 11].

Звукове вираження слова розглядають як знак, закріплений за предметом, дією тощо, об’єкт, що позначається знаком – предметне значення (денотат).«Смислове значення знаку (смисл) визначається як зміст знака, який засвоюється в процесі його розуміння. Зміст знака становить сукупність суттєвих рис, властивостей, характеристик предмета, який позначається цим знаком [3]». Експресивне значення знака (експресивний смисл) – це почуття, емоції, бажання людини.

Зазвичай знак має багато денотатів (наприклад, сосна – зображена на малюнку, яка росте біля багатоповерхового будинку, у лісі тощо). Досить поширеною є полісемія (багатозначність) знаків. Тобто знак може означати різні концепти. Такий знак називають омонімом. Інколи спостерігається омонімія фраз. У випадку,коли для різних знаків властивий спільний денотат, – це синонімія слів. Вибір слова із ряду синонімів часто спричинений відношенням мовця до сказаного.

Водночас у мові слова взаємопов’язані з іншими словами. Поєднання слів розкриває їх смисловий потенціал, сприяє розвитку їх лексичного значення [4]. Ю. Шрейдер вважає, що виникнення нового тексту може вплинути на саму знакову систему, спричинити виникнення нових смислових відношень (наприклад, з метою передачі відповідної інформації автор по-новому, метафорично вживає слова). Процес пізнання обумовлює розвиток значень, породжує нові смисли.

Зазначені вище аспекти суттєво впливають на розуміння школярами прочитаного (прослуханого) тексту, створення власного, і мотивують посилення роботи над з’ясуванням значення слів, розширенням словникового запасу учнів. Водночас, без сумніву, позитивного ефекту можливо досягнути також завдяки систематичному читанню школярами незнайомих текстів і вправляння у створенні власних.

Для тексту характерна подвійна функція: по-перше – смисл тексту ототожнюють із концептом, що він виражає, що вклав у текст автор (смисл тексту незалежний від читача, незалежний від того, ознайомився він з ним, чи ні, тобто смисл інваріантний до будь-якого адресата), по-друге – текст є повідомленням, адресованим читачеві (інформація, на ефективність засвоєння якої впливає здатність читача (слухача) до сприйняття конкретного тексту).

Для адресата текст може містити різний обсяг інформації:

• нульовий – коли інформація є знайомою для адресата або ж адресат не змозі зрозуміти її через надмірну складність (наприклад, для молодшого школяра параграф із підручника для студентів вищих начальних закладів);

• великий – адресат оптимально готовий до сприйняття тексту.

Отже, необхідно враховувати, що для адресата можливість отримати конкретну інформацію з тексту визначається ще й її новизною й складністю. Процес засвоєння читачем інформації не починається з нуля,з повної відсутності інформації. Для того, щоб здобути з тексту інформацію, адресат має попередньо володіти певною її частиною.

Зазначене вище впливає на добір текстів для опрацювання школярами, пояснює особливості сприймання, засвоєння текстів учнів з рівним рівнем навчальних досягнень (більший запас інформації полегшує сприймання й опрацювання тексту).

Література

1. Андрєєва Я. Формування в учнів старших класів прийомів діалогічного читання художнього тексту: дис. ...канд. психол. наук: 19.00.07 / Я. Андрєєва. – К., 2002. – 189 с.

2. Бадер В. Розвиток усного і писемного мовлення молодших школярів / В. Бадер. – К. : А.П.Н., 2000. – 316 с.

3. Вишняков В. Культурологія / В. Вишняков. – Режим доступу: http://lubbook.net

4. Звегинцев В. Проблема знаковости языка / В. Звегинцев .– М. : Издательство Московского университета,1956. – 34 с.

5. Квіт С. Основи герменевтики / С. Квіт. – Режим доступу: http://kvit.ukma.kiev.ua

6. Кремень В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції / В. Кремень, В. Ільїн. – Режим доступу: http://studentbooks.com.ua

7. Лелеко В. Застосування герменевтичного підходу до вивчення тексту / В. Лелеко // Наукові записки НДУ імені М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2011. – № 10. – С. 142–145.

8. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах [уклад. В. Яременко, О. Сліпушко]. – Т. 4. – К.: Аконіт, 1998. – 910 с.

9. Психология. Словарь / А. Петровский, М. Ярошевский. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Политиздат, 1990. – 494 с.

10. Романовська Л. Когнітивний стиль особистості як чинник процесу розуміння тексту: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01. – К., 2005. – 191 с.

11. Словарь иностранных слов / Л. Комарова. – 18 изд., стер. – М. : Русский язык, 1989. – 624 с.

12. Словарь русского языка. В четырёх томах / А. Евгеньева. – Т. 4. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Русский язык,1984. – С–Я. – 794 с.

13. Тураева З. Лингвистика текста (Текст: структура и семантика): Уч. пособие для студентов / З. Тураева. –М. : Просвещение, 1986. – 127 с.

14. Феллер М. Стиль и знак. Стиль как способ изображения действительности / М. Феллер. – Львов: Издательство при Львовском государственном университете издательского объединения «Вища школа», 1984. – 168 с.

15. Шрейдер Ю. Логика знаковых систем / Ю. Шрейдер. – М. : Знание, 1974. – 64 с.

Literatura

1. Andryeyeva Ya. Formuvannya v uchniv starshykh klasiv pryyomiv dialohichnoho chytannya khudozhn’oho tekstu: dys. ... kand. psykhol. nauk: 19.00.07 / Ya. Andryeyeva. – K., 2002. – 189 s.

2. Bader V. Rozvytok usnoho i pysemnoho movlennya molodshykh shkolyariv / V. Bader. – K.: A.P.N., 2000. – 316 s.

3. Vyshnyakov V. Kul’turolohiya / V. Vyshnyakov. – Rezhym dostupu: http://lubbook.net

4. Zvehyntsev V. Problema znakovosty yazыka / V. Zvehintsev. – M. : Yzdatel’stvo Moskovskoho unyversyteta,1956. – 34 s.

5. Kvit S. Osnovy hermenevtyky / S. Kvit. – Rezhym dostupu: http://kvit.ukma.kiev.ua

6. Kremen’ V. Filosofiya: myslyteli, ideyi, kontseptsiyi / V. Kremen’, V. Il’yin. – Rezhym dostupu: http://studentbooks.tsom.ua

7. Leleko V. Zastosuvannya hermenevtychnoho pidkhodu do vyvchennya tekstu / V. Leleko // Naukovi zapysky NDU im. M. Hoholya. Psykholoho-pedahohichni nauky. – 2011. – № 10. – S. 142–145.

8. Novyy tlumachnyy slovnyk ukrayins’koyi movy u chotyr’okh tomakh [uklad. V. Yaremenko, O. Slipushko]. –T.4. – K. : Akonit, 1998. – 910 s.

9. Psykholohyya. Slovar’ / A. Petrovskyy, M. Yaroshevskyy. – 2-e yzd., yspr. y dop. – M. : Polytyzdat, 1990. – 494 s.

10. Romanovs’ka L. Kohnityvnyy styl’ osobystosti yak chynnyk protsesu rozuminnya tekstu: dys. ... kand. psykhol.nauk : 19.00.01. – K., 2005. – 191 s.

11. Slovar’ ynostrannыkh slov / L. Komarova. – 18 yzd., ster. – M.: Russkyy yazуk, 1989. – 624 s.

12. Slovar’ russkoho yazыka. V chetуrуоkh tomakh / A. Evhen’eva. – T. 4. – 2-e yzd., yspr. y dop. – M. : Russkyyyazыk, 1984. – S–Ya. – 794 s.

13. Turaeva Z. Lynhvystyka teksta (Tekst: struktura y semantyka): Uch. posobye dlya studentov / Z. Turaeva. –M. : Prosveshchenye, 1986. – 127 s.

14. Feller M. Styl’ y znak. Styl’ kak sposob yzobrazhenyya deystvytel’nosty / M. Feller. – L’vov: Yzdatel’stvo pry L’vovskom hosudarstvennom unyversytete yzdatel’skoho obъedynenyya «Vyshcha shkola», 1984. – 168 s.

15. Shreyder Yu. Lohyka znakovыkh system / Yu. Shreder. – M.: Znanye, 1974. – 64 s.