Н. Голуб. Поведінковий компонент комунікативної компетентності учнів 5-7 класів ... 21–25.
Для покликання: Голуб Н. Поведінковий компонент комунікативної компетентності учнів 5-7 класів [Текст] / Н. Голуб // Українська мова і література в школі. – 2014. – №8(118). – 64 с. – С. 21–25.
Автор досліджує суть поведінкового компонента, особливості його, форми вияву, регулятори поведінки, обґрунтовує важливість поведінкового аспекту компетентності й пропонує власне бачення реалізації завдань, спрямованих на коригування й розвиток поведінки учнів.
Ключові слова: компетентність, компоненти компетентності, поведінковий компонент, цінності, норма, мораль, текст, завдання.
Автор исследует смысл поведенческого компонента, его особенности, формы проявления, регуляторы поведения, обосновывает важность поведенческого аспекта компетентности и предлагает личное видение реализации задач, направленных на корректирование и развитие поведения учащихся.
Ключевые слова: компетентность, компоненты компетентности, поведенческий компонент, ценности, ценности, норма, мораль, текст, задания.
The author examines the nature of the behavioral component, especially its forms of display, regulators conduct justifies the importance of behavioral aspects of competence and offers his own vision of implementation of tasks aimed to correct student behavior and development.
Keywords: competence, competence components, behavioral component, values, norms, morality, text, task.
Цитата, с. 21. Зазначу одразу, що йдеться не про надання переваги біхевіоризму, відповідно до якого «поведінку контролюють наслідками її [7, с. 110]». Однак і цей підхід має свої раціональні зерна, ігнорувати які не варто.
Що ж таке «поведінка» і яке значення її у системі шкільної мовної освіти? Поведінка людини являє собою складну систему, з огляду на що існує багато спроб тлумачення її.
В соціальному сенсі поведінку розглядають як систему вчинків людини, що являють собою реалізацію моральних настанов [12]. За визначенням лінгвіста Ю. Рождественського, «вчинок» – це «осмислена дія чи бездіяльність, до яких людина вдається у результаті прийнятого рішення чи під впливом почуттів, які охопили її [10, с. 35]». Такі тлумачення беремо за основу й робимо висновок, що вчинок є елементом поведінки.
Для процесу формування й розвитку поведінки як одного з компонентів компетентності ключовими є поняття «мотивація», «ціль», «цінності», «звички», «настанови», «потреби», «інтереси» тощо. Відповідно важливе значення мають дослідження вчених щодо мотивів поведінки (Ільїн Є., Бобнєва М., Імедадзе І., Каган М., Кікнадзе Д., Леонтьєв О.М., Макклелланд Д., Момов В., Якобсон П. та ін.), питань теорії цінностей (Анісімов С., Бердяєв М., Бондаревська Є., Вебер М., Гусейнов А., Здравомислов А., Клепко С., Кононенко В., Лосський М., Мамардашвілі М., Розов М., Скілбек М., Сорокін П. та ін.), нормативного регулювання поведінки (Анисимов С., Барулін В., Бестужев-Лада І., Дьомін М., Манешин В., Ручка А., Унарова Л. та ін.).
Згідно із дослідженнями П. Якобсона, мотивами поведінки можуть бути ідеали, уявлення про майбутнє, інтереси, прагнення до організованого життя й облаштованого побуту, сильні потреби, сильні почуття, моральні переконання, звички, наслідування [14].
Поведінковий компонент пов’язаний зі специфікою виховання й навчання, із середовищем, у якому людина спілкується, з усіма властивими їй як особистості і як представникові соціальної групи, національної спільноти характеристиками. На думку зарубіжних учених (Макклелланд Д., Равен Дж.), формування стилю поведінки краще відбувається в атмосфері тепла, відкритості, довіри, чесності, «коли емоційна напруга, пов’язана із самооцінкою, знаходить порозуміння і коли рішення окремих людей не викликає спротиву інших [9, с. 192]».
Комунікативна компетентність є ключовою, тобто такою, що формується на всіх уроках, однак на кожному уроці має свої особливості. В аспекті уроку української мови варто брати до уваги поняття «мовленнєвий акт», «мовленнєвий вчинок», «мовленнєва дія», «мовленнєвий жанр», що формують мовленнєву поведінку, є складниками її.
За визначенням лінгвістів, «мовленнєвий акт – базова мінімальна одиниця вербальної комунікації; інтенційно й ситуаційно зумовлене, граматично й семантично організоване висловлення, що супроводжується відповідними діями мовця, спрямованими на адресата і його реакцію [11, 425].
Література
1. Бахтин М.М. Собрание сочинений: [в 7 томах]: ред. С.Г. Бочаров, Л.А. Гоготишвили / М.М. Бахтин // Институт мировой литературы им. М. Горького РАН. – М. : Русские словари, 1997. – Т. 5. – 330 с.
2. Белинская Е.П. Проблемы социализации: история и современность: учеб. пособие / Е.П. Белинская, О.А. Ти-хомандрицкая. – М. : МПСУ; Воронеж: МОДЭК, 2013. – 216 с.
3. Вербицкий А.А. Проблемные точки реализации компетентностного подхода / А.А. Вербицкий // Вестник МГГУ им. М.А. Шолохова. Педагогика и психология. – 2012. – № 2. – С. 52-60.
4. Горностай П.П. Личность и роль: Ролевой подход в социальной психологии личности. – К. : Интерпресс ЛТД, 2007. – 312 с.
5. Дзюба І. Вимирання слова / І. Дзюба // Дзеркало тижня. – №29, 24 липня. – 2004.
6. Додонов Б.И. Эмоции как ценность. – М. : Политиздат, 1984. – С. 16.
7. Лефрансуа Г. Прикладная педагогическая психология / Ги Лефрансуа. – СПб. : ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2007. – 576 с.
8. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории (проблемы палеопсихологии) / науч. ред. О.Т. Вите. – СПб. : Алетейя, 2007. – 720 с
9. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация / перевод с англ. / Джон Равен. – М. : Когито-Центр, 2002. – 396 с.
10.Рождественский Ю.В. Словарь терминов (Общеобразовательный тезаурус): Мораль. Нравственность. Этика / Ю.В. Рождественский. – 2-е изд. – М. : Флинта: Наука, 2003. – 88 с.
11.Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / О.О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2011. – 844 с.
12.Унарова Л.Д. Поведение человека: социально-философское осмысление / Л.Д. Унарова. – М. : Академия Естествознания, 2012. – 200 с.
13.Щукин А.Н. Лингводидактический энциклопедический словарь: более 2000 ед. / А.Н. Щукин. – М. : Астрель: АСТ: Хранитель, 2008. – 746 с.
14.Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. – М. : Просвещение, 1969. – С. 20-21.
Literatura
1. Bakhtyn M.M. Sobranye sochynenyi: [v 7 tomakh]: red. S.H. Bocharov, L.A. Hohotyshvyly / M.M. Bakhtyn // Ynstytut myrovoi lyteratury ym. M. Horkoho RAN. – M. : Russkye slovary, 1997. – T. 5. – 330 s.
2. Belynskaia E.P. Problemy sotsyalyzatsyy: ystoryia y sovremennost: ucheb. posobye / E.P. Belynskaia, O.A. Tykhomandrytskaia. – M. : MPSU; Voronezh: MODЕK, 2013. – 216 s.
3. Verbytskyi A.A. Problemnye tochky realyzatsyy kompetentnostnoho podkhoda /A.A. Verbytskyi // Vestnyk MHHU ym. M.A. Sholokhova. Pedahohyka y psykholohyia. – 2012. – № 2. – S. 52-60.
4. Hornostai P.P. Lychnost y rol: Rolevoi podkhod v sotsyalnoi psykholohyy lychnosty. – K. : Ynterpress LTD, 2007. – 312 s.
5. Dziuba I. Vymyrannia slova / I. Dziuba // Dzerkalo tyzhnia. – №29, 24 lypnia. – 2004.
6. Dodonov B.Y. Еmotsyy kak tsennost. – M. : Polytyzdat, 1984. – S. 16.
7. Lefransua H. Prykladnaia pedahohycheskaia psykholohyia / Hy Lefransua. – SPb. : PRAIM-EVROZNAK, 2007. – 576 s.
8. Porshnev B.F. O nachale chelovecheskoi ystoryy (problemy paleopsykholohyy) / nauch. red. O.T. Vyte. – SPb. : Aleteiia, 2007. – 720 s
9. Raven Dzh. Kompetentnost v sovremennom obshchestve: vyiavlenye, razvytye y realyzatsyia / perevod s anhl. / Dzhon Raven. – M. : Kohyto-Tsentr, 2002. – 396 s.
10.Rozhdestvenskyi Iu.V. Slovar termynov (Obshcheobrazovatelnyi tezaurus): Moral. Nravstvennost. Etyka / Iu.V. Rozhdestvenskyi. – 2-e yzd. – M. : Flynta: Nauka, 2003. – 88 s.
11.Selivanova O.O. Linhvistychna entsyklopediia / O.O. Selivanova. – Poltava: Dovkillia-K, 2011. – 844 s.
12.Unarova L.D. Povedenye cheloveka: sotsyalno-fylosofskoe osmyslenye / L.D. Unarova. – M. : Akademyia Estestvoznanyia, 2012. – 200 s.
13.Shchukyn A.N. Lynhvodydaktycheskyi entsyklopedycheskyi slovar: bolee 2000 ed. / A.N. Shchukyn. – M. : Astrel: AST: Khranytel, 2008. – 746 s.
14.Yakobson P.M. Psykholohycheskye problemy motyvatsyy povedenyia cheloveka. – M. : Prosveshchenye, 1969. – S. 20-21.
|