Didactics.ua
П’ятниця, 2021-Бер-05, 17.24.47
Didactics.ua | RSS
 
Головна Наукова інформаціяРеєстраціяВхід
РОЗДІЛИ
Категорії розділу
Матеріали з архіву [60]
Різні матеріали
Від педагогів-практиків [4]
Статті, повідомлення, інші матеріали
Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки [21]
Від колег-науковців
«Українська мова і література в школі» [191]
Журнал
Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки [8]
Від колег-науковців
«Українська література в загальноосвітній школі» [145]
Журнал
«Українська література в загальноосвітній школі». Архів. [164]
Архів, у якому містяться деякі статті з журналу.
Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки [6]
Від колег-науковців
Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки [11]
Від колег-науковців
Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Наше опитування




Головна » Файли » НАУКА і ПРАКТИКА » «Українська мова і література в школі»

О. Барановська. Зміст предметів гуманітарного циклу в профільній школі: шляхи оптимізації
2014-Срп-08, 22.08.10

О. Барановська. Зміст предметів гуманітарного циклу в профільній школі: шляхи оптимізації …47–51.

Для покликання: Барановська О. Зміст предметів гуманітарного циклу в профільній школі: шляхи оптимізації [Текст] / О. Барановська // Українська мова і література в школі. – 2014. – №5(115). – 64 с. – С. 47–51.

 

Статтю присвячено аналізу можливостей фундаменталізації та гуманітаризації навчання в умовах модернізації освіти. Розглядаються загальні підходи до проблеми гуманізації, гуманітаризації та фундаменталізації змісту освіти в старшій школі. Аналізуються ключові поняття «гуманізація», «гуманітаризація», «фундаменталізація» освіти. У статті доводиться необхідність радикальної гуманізації та гуманітаризації освіти, орієнтації на людину та фундаментальні цінності. Визначаються очікувані результати гуманітарної освіти: самовизначення в оточуючому світі; ціннісні орієнтації; творче застосування сформованих компетентностей; особистісні якості, позитивна життєва позиція.

Ключові слова: фундаменталізація навчання, гуманізація навчання, гуманітаризація навчання.

 

Статья посвящена анализу возможностей фундаментализации и гуманитаризации обучения в условиях модернизации образования. Рассматриваются общие подходы к проблеме гуманизации, гуманитаризации и фундаментализации содержания образования в старшей школе. Анализируются ключевые понятия «гуманизация», «гуманитаризация», «фундаментализация» образования. В статье доказывается необходимость радикальной гуманизации и гуманитаризации образования, ориентации на человека и фундаментальные ценности. Определяются ожидаемые результаты гуманитарного образования: самоопределение в окружающем мире; ценностные ориентации; творческое применение сформированных компетенций; личностные качества, положительная жизненная позиция.

Ключевые слова: фундаментализация обучения, гуманизация обучения, гуманитаризация обучения.

 

This article analyzes the possibilities of fundamentalization and the humanization of education in the modernization of education. The general approach to the problem of humanization, humanitarization and fundamentalization content of education in high school. It analyzes the key concept of «Immunization», «humanitarization», «fundamentalization» education. In this paper we prove the necessity of a radical humanization and humanitarization of education, focus on human rights and fundamental values. The expected results of liberal education are determined: self-determination in the surrounding world; valued orientations; creative application of formed competences; personality quality, positive vital position.

Keywords: fundamentalization learning humanization learning, humanitarization learning.

 

Цитата, с. 47. Розвиток сучасного суспільства, його потреб обумовлені двома об’єктивно взаємопов’язаними у взаємодії з природою фундаментальними напрямами: розвитком техніки (технічної культури, цивілізації) і духовної культури людства. Не зважаючи на спільні вихідні позиції у взаємодії з природою і взаємозв’язки, аналіз історії людства на його різних етапах свідчить, що розвиток темпів технічної цивілізації й духовної культури людства не урівноважені між собою або часом мають навіть протилежні вектори свого напрямку (В.І. Вернадський, А. Ейнштейн, А.Д. Сахаров, Г.С. Сковорода та ін.).

Аналіз філософських, психологічних, науково-педагогічних джерел і нормативних документів про освіту в Україні свідчить, що альтернативою виходу із загальної освітньої кризи в Україні, і зокрема, кризи шкільної освіти, що мають спільні ознаки із кризою світової освітньої практики, виключна більшість авторів вважають реалізацію ідей фундаменталізації, гуманізації й гуманітаризації. Перехід від технократичної до гуманістичної педагогічної парадигми обумовлений об’єктивними причинами перебігу сучасних соціальних і екологічних криз і катастроф.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що питання фундаменталізації навчання у різних аспектах (у тому числі, в аспекті гуманізації та гуманітаризації навчання) розглядали: B.C. Безрукова (проективна педагогіка); Г.Д. Гачев (гуманітаризація наукового знання); Б.С. Гершунський (філософія освіти для XXI ст.); С.У. Гончаренко (фундаменталізація чи вузький професіоналізм в освіті); В. В. Гриншкун (фундаменталізація професійної освіти); Г.Я. Дутка (методологічні основи фундаменталізації математичної освіти); В.Ф. Єфименко (методологічні проблеми фундаменталізації та гуманітаризації освіти); СЯ. Казанцев (фундаменталізація змісту освіти); С.Ф. Клепко (змістові основи сучасного ідеалу та мети освіти для людини у XXI ст.); І.М. Козловська (інтеграція змісту природничих і гуманітарних предметів); В. В. Краєвський (теоретичні основи змісту загальної середньої освіти); І.В. Левченко (передумови та особливості фундаменталізації освіти на сучасному етапі); B.C. Ледньов (сучасні підходи до змісту освіти); М.А. Назарова (гуманізація природничо-наукової освіти); О.М. Новиков (постіндустріальна освіта); А.В. Хуторськой (загальні підходи до модернізації змісту освіти) та ін.

Досвід вітчизняних і зарубіжних фахівців показує, що одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти у всьому світі, головних стратегій підвищення її якості є фундаменталізація, яка відображає найважливіші базові знання й уміння, що дають можливість надалі випускнику спиратися на них у виконанні своєї професійної діяльності. Підвищення рівня фундаментальності освіти зумовлене необхідністю орієнтації на оволодіння глибинними, сутнісними підставами й зв’язками між різноманітними процесами навколишнього світу, з розвитком його інтелектуального потенціалу.

Безперечно, що саме в змісті освіти знаходять відображення ті складники культури, які суспільство, школа, сім’я пропонують новим поколінням і які є основою формування особистості.

Цитата, с. 50. Хотілося б зазначити, що, на нашу думку, літературний процес 20-30-х років можна проходити оглядово, акцентуючи на творах українських класиків, що вивчалися протягом довгого часу. Сучасна література у даному курсі має бути представлена детальніше й охоплювати різні жанри, не прив’язуючись до соціально-політичного забарвлення. Жанри сучасної фантастики, жіночого роману, детективу, міського роману тощо – це те, що реально читають із юнацького віку й до зрілості. Тому важливо і в цьому багатоплановому вирі літератури знайти художні твори, які написані якісно, сучасно й цікаво, намагатися спрямувати учнів в русло прогресивного сприйняття світу й відволікти від масового насильства, яке представлене в сучасній кінематографії, комп’ютерних іграх і, на жаль, у сучасній масовій літературі.

Тому фундаменталізація змісту предметів гуманітарного циклу має полягати насамперед не в збільшенні змістового навантаження предмета (не поглибленні й розширенні знань), а в оптимізації цього змісту, переструктуруванні його складників, вилучення зайвої інформації й творів, що втратили виховний вплив, додавання сучасного змісту, що важливий нині в суспільстві, варіативний підхід до змісту у різних регіонах тощо.

Отже, головними аспектами трансформації змісту навчання в напрямі фундаменталізації й гуманізації, на які потрібно спрямувати увагу, є:

1)  зміна підходів до змістового наповнення програм і підручників із літератури – з історично-хронологічного до позитивно-діяльнісного;

2) оптимізація змісту, переструктурування його складників;

3) скорочення вивчення частини творів, оглядове вивчення деякої частини, введення нових сучасних творів гуманістичного, позитивного спрямування;

4) загальна емоційна забарвленість творів, що входять у програму для певного класу (мор ально-психологічне навантаження, а не тільки історичне та ідеологічне);

5) диференційований підхід до наповненості про грам і підручників із літератури для різних профілів;

6)  варіативний підхід до змісту навчання гуманітарних предметів у різних регіонах;

7)  заохочення (рейтингове оцінювання) для учнів, які читатимуть твори в повному обсязі в порівнянні з тими, що читатимуть у скороченому вигляді.

Отже, основними напрямами гуманітаризації на сьогодні є оновлення змісту освіти у всіх предметних сферах на основі уявлень про специфіку гуманітарного знання; вплив на освітнє й культурне оточення іміджу гуманітарної освіти; поворот освіти до цілісної картини світу, олюднення знань, формування гуманітарного світосприйняття як основи відповідальності людини, креативного мислення.

Література

1. Барановська О.В. Фундаменталізація змісту гуманітарних предметів у профільній школі в умовах гуманіта ризації навчання // Українська мова і література в школі. – 2012. – № 8. – С 47-50.

2. Барановська О.В. Фундаменталізація змісту гуманітарних предметів у старшій школі в умовах профільного навчання [Текст] // О.В. Барановська // Гімназія «Троєщина»: 20 років творчості; за ред. B.I. Сафіуліна, наук. ред. В.Ф. Паламарчук. – К: Освіта України, 2012. – С 24-27.

3. Васьковская Г.А. Формирование у старшеклассников системы знаний о человеке в контексте человекоцентризма / Г.А. Васьковская [Formation in the high school students knoweledge system about a human of the man-cen-tristic context] // Univers Pedagogic. – 2013. – № 3 (39). – С 33-42.

4. Леднев B.C. Содержание образования [Текст] / B.C. Леднев. – М. : Высш. шк., 1989. – 150 с; Теоретические основы содержания общего среднего образования [Текст] / [под ред. В.В. Краевского, И.Л. Лернера]. – М., 1983. – 352 с.

5. Теоретические основы содержания общего среднего образования [Текст] / [под ред. В.В. Краевского, И.Л. Лернера]. – М., 1983. – 352 с.

6. Трубачева С.Є., Корсакова O.K. Зміст сучасної шкільної освіти: Дидактичний аспект / Посібник. – К: ФАДА ЛТД, 2003. –56 с.

7. Хуторской А.В. Современная дидактика. Учебное пособие. 2-е изд., перераб. – М.: Высшая школа, 2007. – 639 с.

8. Українська література, підручник для 10 класів. Рівень стандарту, академічний рівень / Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Слоньовська О.В. – К: Освіта, 2011. – 352 с

9. Українська література, підручник для 11 класів. Рівень стандарту, академічний рівень / Семенюк Г.Ф., Ткачук М.П., Слоньовська О.В. – К: Освіта, 2011. – 422 с.

Категорія: «Українська мова і література в школі» | Додав: Didactics
Переглядів: 739 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Статистика сайту

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук по сайту

Каталог сайтів Link.Sainw.Cn

Український каталог сайтів

Каталог сайтів




Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України


Матеріали від педагогів-практиків


Матеріали з архіву

Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Повний доступ

DIDACTICS 2012 © 2021 DIDACTICS