Н. Опімах, І. Дараган, Л. Тарнавська. Особливості навчання української мови як державної в ЗНЗ України …34–40.
Для покликання: Опімах Н. Особливості навчання української мови як державної в ЗНЗ України [Текст] / Н. Опімах, І. Дараган, Л. Тарнавська // Українська мова і література в школі. – 2014. – №3(113). – 64 с. – С. 34–40.

У статті обґрунтовано особливості формування комунікативності в неукраїномовних учнів на основі гармонізації педагогічних впливів – взаємозв’язку навчальної, позакласної, позашкільної діяльності. Комплексно представлено лексичний, комунікативний, змістовий, інтегративний, методичні аспекти розв’язання поставленої проблеми.
Ключові слова: мотиви, комплексні вправи, метод проектів, зацікавлення книгою, спілкування з ровесниками, міжособистісні теми.

В статье обоснованы особенности формирования коммуникативности в неукраиноязычных учащихся на основе гармонизации педагогических воздействий – взаимосвязи учебной, внеклассной, внешкольной деятельности. Комплексно представлены лексический, коммуникативный, содержательный, интегративный, методические аспекты решения поставленной проблемы.
Ключевые слова: мотивы, комплексные упражнения, метод проектов, интерес к книге, общение с ровесниками, межличностные темы.

Цитата, с. 34. Головним орієнтиром у вивченні української мови останнім часом визнано формування комунікативної компетентності:певний час такий підхід уважався інноваційним, проте з минулого року вже рекомендований Міністерством науки та освіти України як обов’язковий: «Визначальною ознакою вивчення української мови за новою навчальною програмою є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті (Методичні рекомендації щодо вивчення української мови у 20132014 н.р. Особливості змісту навчального матеріалу і вимог до рівня навчальних досягнень учнів у 5 класі). У Концепції навчання української мови зазначається, що навчання мови має відповідати сучасним суспільним і особистим потребам мовленнєвого розвитку учнів. Для кого з учнів така позиція є актуальною? У першу чергу, – для учнів, які послуговуються українською мовою як рідною. Та на скільки вона відповідає потребам дітей, що вивчають українську як державну?