Didactics.ua
Вівторок, 2021-Бер-02, 08.47.43
Didactics.ua | RSS
 
Головна Наукова інформаціяРеєстраціяВхід
РОЗДІЛИ
Категорії розділу
Матеріали з архіву [60]
Різні матеріали
Від педагогів-практиків [4]
Статті, повідомлення, інші матеріали
Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки [21]
Від колег-науковців
«Українська мова і література в школі» [191]
Журнал
Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки [8]
Від колег-науковців
«Українська література в загальноосвітній школі» [145]
Журнал
«Українська література в загальноосвітній школі». Архів. [164]
Архів, у якому містяться деякі статті з журналу.
Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки [6]
Від колег-науковців
Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки [11]
Від колег-науковців
Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Наше опитування




Головна » Файли » НАУКА і ПРАКТИКА » «Українська мова і література в школі»

Шевченко З. Мистецтво бароко як засіб формування загальнокультурної компетентності учнів на заняттях літературного факультативу
2013-Грд-24, 06.13.49
Шевченко З. Мистецтво бароко як засіб формування загальнокультурної компетентності учнів на заняттях літературного факультативу [Текст] / З. Шевченко // Українська мова і література в школі. – 2013. – №7. – 64 с. – С. 24–30.

У статті розглядається проблема підвищення загальнокультурного рівня підростаючого покоління у процесі вивчення української літератури в умовах допрофільної підготовки. Особлива увага приділяється ролі і функціям факультативних занять у розв'язанні цієї проблеми. Подається навчальний матеріал для вчителя «Мистецтво бароко і українська література» (найскладніший розділ шкільної програми з української літератури у 8 і 9 класах), а також методичний апарат до занять літературного факультативу «Загальнокультурний контекст вивчення української літератури у 8-9 класах» із цієї теми.
Ключові слова: мистецтво бароко, українська література, загальнокультурна компетенція, літературний факультатив.

В статье рассматривается проблема повышения общекультурного уровня подрастающего поколения в процессе изучения украинской литературы в условиях предпрофильной подготовки. Особенное внимание уделяется роли и функциям факультативных занятий в решении этой проблемы. Представлен учебный материал для учителя «Искусство барокко и украинская литература» (самый сложный раздел школьной программы по украинской литературе в 8 и 9 классах), а также методический аппарат к занятиям литературного факультатива «Общекультурный контекст изучения украинской литературы в 8-9 классах» по этой теме.
Ключевые слова: искусство барокко, украинская литература, общекультурная компетенция, литературный факультатив.

In the article the problem of increase of general cultural level of rising generation is examined in the process of study of Ukrainian literature in the conditions of prepro-file preparation. The special attention is spared to the role and functions of optional employments in the decision of this problem. Educational material «Art of baroque and Ukrainian literature» is given for a teacher – the most difficult division of the school program from Ukrainian literature in 8 and 9 classes – and also methodical apparat to employments of literary facultative course the «General cultural context of study of Ukrainian literature in 8-9 classes» from this theme.

Цитата, с. 26–27. Для розвитку пізнішої прози барокова література мала невелике значення, але через народну поезію вона мала певний вплив і на романтичне українське оповідання.
Багато важить у цей період пісня, яка, за словами Максимовича, майже завжди драматична і «роздирає душу».
Провідним жанром у музиці стає хоровий, партесний (хоральний) концерт за західноєвропейськими зразками. Дається взнаки особливість стилю бароко – захопити, вразити, зворушити слухача. Складається хорове виконавство. Нотна грамота, співи у хорі, гра на музичних інструментах були обов'язковими в Києво-Могилянській академії, Переяславській, Чернігівській і Харківській колегіях.
Музикантів, співаків, танцюристів готували в Глухівській співацькій школі (ХУІІІ ст.). Великої ваги набирала барокова церковна музика, яка синтезує глибину душевних переживань, таємничість, властиву храмам. Чарівною величчю наповнена музика Веделя, Березовського, Бортнянського, слава яких вийшла за межі не лише України. З їхніми іменами пов'язаний розвиток симфонічної музики – концертів, кантат, ораторій. Твори Бортнянського виконувалися в різних країнах світу. Бортнянський називав Веделя Моцартом духовної музики.
Водночас варто відзначити вкрай несприятливі умови для розвитку української музики в другій половині ХУІІІ ст. Ця доба стала зоряним часом в історії вітчизняного музичного мистецтва, яке творилося цілою когортою талановитих музикантів і композиторів, народжених українською землею. Проте більшість з них з огляду на життєві обставини змушені були працювати за межами батьківщини. Пошуки можливостей реалізувати своє обдарування привели до російської столиці М. Березовського, Д. Бортнянського, М. Полторацького та ін. З-поміж визначних постатей, які працювали безпосередньо в Україні, – А. Ведель, А. Рачинський, М. Концевич.
Таким чином, українське музичне мистецтво кінця ХУІІІ століття поділяється на «материкове», тобто те, що сформувалося на природному ґрунті, було щільно пов'язане зі своїми народно-національними джерелами й зорієнтоване на демократичне середовище, та «острівне», «акліматизоване» в чужих умовах. Варто зазначити, що це мистецтво, територіально відірване від материкового, не втрачало глибинних зв'язків зі своєю першоосновою, хоча зв'язки ці більше опосередковані. До того ж, цей пласт мистецтва так чи інакше був пов'язаний з придворно-аристократичним середовищем і більше інтегрованим у західноєвропейське мистецтво, що не могло не позначитись, зокрема, на його жанрових формах.
Доба українського музичного бароко залишила багато творів високої художньої вартості і цим заклала міцне підґрунтя для подальшого розвитку українського мистецтва в цілому. Чільним жанром хорової музики другої половини ХУІІІ ст. став духовний концерт, у якому зберігається контрастне зіставлення хорового виконання та ансамблю солістів. Хоровий концерт був надбанням епохи бароко. Зростає кількість хорових партій в ньому, ускладнюється музична композиція, монументалізм твору, притаманний мистецтву бароко. Музика мала вразити слухачів, емоційно захопити їх, створити враження святковості та піднесеності.
Надзвичайно показовим є перехід у музичних хоральних творах до збільшення кількості партій та чотириголосся (баси, тенори, альти, сопрано).
Ще одним формотворчим чинником був словесний текст, що утворювало своєрідну музичну композицію, барокову за своєю суттю. Варто назвати ще один жанр вітчизняної музики епохи бароко, що мав величезний ==с. 26, далі с. 27== вплив на все українське музичне мистецтво другої половини ХУІІІ століття. Це кант – побутова, здебільшого триголосна пісня світського або релігійного змісту, що була поширеним музичним явищем у різних верствах тогочасного суспільства. Кантовість буквально просякає хорову музику Бортнянського, Веде-ля, Березовського.
Дослідники їхньої творчості відзначають, що кантова мелодика триголосних ансамблів різноманітна і розкішна, щедро декорована мелодичними прикрасами, які є виражальним складником, що посилює експресивне звучання, але водночас принципово відмінна від модної тоді аріозної мелодики італійських опер. Вона скоріше нагадує мелодику українських дум, які є одним з яскравих барокових явищ в українській культурі. Однак у концертах А. Веделя це не лише думи, а й ліричні та історичні пісні, псалми, українські пісні, романси тощо.
Музично-виражальні засоби з арсеналу барокового мистецтва потрапляли до різних жанрів української музики другої половини ХУІІІ ст. також унаслідок безпосереднього впливу західноєвропейської музики. Відомо, що цей період був позначений могутньою хвилею європеїзації, яка відбувалася завдяки праці численних іноземних музикантів при російському дворі, гастрольній (оперній та концертній) діяльності, широкому розповсюдженню друкованої нотної продукції із Заходу, активному включенню західноєвропейської музики до репертуару кріпосних та інших капел. Звичайно, в цьому потоці музичної інформації уже переважав класицистичний стиль, але ще міцно пов'язаний з бароко.

Література
1. Наєнко М. Художня література України: від міфів до модерної реальності. – Київ: Просвіта, 2008. – С. 132-
2. Найден О. Українське бароко. Загальні риси. Специфіка історичного функціонування // Мистецтво України. Вип. 2. – К.: Кий, 2001. – С. 25-32.
3.Наливайко Д. Українське бароко. Компаративістика й історія літератури. – Акта, 2008. – С. 116-125.
4.Радишевський Р., Свербигуз В. Іван Мазепа. В сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко. – К.: Просвіта, 2006. – 550 с.
5.Ушкалов Л. Світ українського бароко. – Харків, 1994, – С. 36-57.
Чижевський Д. Історія української літератури Бароко. – Тернопіль: Феміна, 1994. – С. 239-308.
Категорія: «Українська мова і література в школі» | Додав: Didactics
Переглядів: 725 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Статистика сайту

Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук по сайту

Каталог сайтів Link.Sainw.Cn

Український каталог сайтів

Каталог сайтів




Лабораторія навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання російської мови та мов інших етнічних меншин Інституту педагогіки НАПН України


Лабораторія навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України


Матеріали від педагогів-практиків


Матеріали з архіву

Журнал «Українська мова і література в школі»

Журнал «Українська література в загальноосвітній школі»
Повний доступ

DIDACTICS 2012 © 2021 DIDACTICS