В. Братко. Особливості вивчення календарно-обрядових пісень на уроках української літератури у культурологічному контексті (6 клас) …30–35.

Для покликання: Братко В. Особливості вивчення календарно-обрядових пісень на уроках української літератури у культурологічному контексті (6 клас) [Текст] / В. Братко // Українська мова і література в школі. – 2014. – №5(115). – 64 с. – С. 30–35.

У статті розглядаються шляхи вивчення календарної обрядової поезії весняного циклу на уроках української літератури в 6-му класі у культурологічному контексті. Аналізуючи календарно-обрядові пісні на уроці, маємо нагоду показати учням, що уснопоетична творчість є художньою історією народу. Зміст календарно-обрядових пісень, зразки яких дійшли до нас у своїй первинній красі й довершеності, учні зрозуміють лише тоді, коли вчитель розповість про народні обряди, з якою метою вони проводились, яку роль при цьому відігравала пісня. Опановуючи специфічні риси календарно-обрядової поезії, шестикласники засвоюють ряд літературознавчих понять, естетичні й моральні смисли, утілені в народній пісні.

Ключові слова: календарно-обрядові пісні, народна пісня, обряди, художня історія народу, веснянки, культурологічний коментар.

В статье рассматриваются пути изучения календарной обрядовой поэзии весеннего цикла на уроках украинской литературы в 6 классе. Анализируя календарно-обрядовые песни, показываем учащимся, что устное поэтическое творчество – это художественная история народа. Содержание календарно-об-рядовых песен, образцы которых дошли до нас в своей первичной красоте, ученики осознают только тогда, когда учитель расскажет о народных обрядах, с какой целью они проводились, какую роль при этом играла песня. Изучая специфические черты календар-но-обрядовой поэзии, шестиклассники усваивают литературоведческие понятия, эстетические и моральные смыслы, воплощенные в народных песнях.

Ключевые слова: художественная история народа, календарно-обрядовые песни, народная песня, обряды, веснянка, культурологический комментарий.

The article deals with the ways of studying calendar-ritual poetry of spring cycle on the lessons of Ukrainian literature in 6^th form in culturological context. Analyzing calendar-ritual songs we have the opportunity to demonstrate visually to the pupils that verbal-poetic art is a real people’s «artistic history». The content of calendar-ritual songs, the patterns of which came to us in its primary beauty and perfection, the schoolchildren understand as soon as a teacher will tell them about the fork rites, about the date and purpose of its carrying out and about the role of a song in this process. While mastering the specific features of calendar-ritual poetry, the pupils of the 6^th form learn a number of literature notions, aesthetic and moral senses, which are realized in folk-songs.

Keywords: calendar-ritual songs, folk-song, rites, spring fork-songs, people’s artistic history, culturological comment.

Цитата, с. 30. Для вивчення календарно-обрядових пісень чинною навчальною програмою з української літератури відведено б год. Перед учителями-словесниками стоїть непросте завдання донести до учнів відомості про давні слов’янські обряди, ознайомити їх з піснями літнього, зимового й весняного циклів, зацікавити й збудити інтерес до найдавнішого фольклору – обрядової пісенності українців, що пов’язана із численними календарними та родинними обрядовими дійствами і ритуалами.

Українська пісня – найцінніший духовний скарб нашого народу, що з давніх-давен дбайливо передавався від покоління до покоління. У цьому поетичному жанрі особливо яскраво закарбувалася мудрість народу, філософія його життя. За своїм походженням і суттю пісня є загальнонародним мистецтвом, у ній знайшли відображення думки й устремління багатьох людей. «Народний поет творить пісню з того матеріалу вражень та ідей, яким живе ціла маса його земляків...», – зазначав І. Франко.

За легендою український народ отримав пісню у дарунок від Господа. До підготовчої частини уроку включаємо виразне читання легенди: «Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, росіяни – владність, поляки – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики...

Обдарувавши всіх, підвівся Господь зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові мала вінок із червоної калини.

• Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
• Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині працюють, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає волі й правди.
• Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі та ланти вже роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її: «Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня!»

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям та вірою понесла пісню в народ».

Пригадуємо разом з учнями, що легендою називається усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірність. Легенди близькі до переказів і казок, їх початок – «було це давно», «колись давно-давно», а також фантастичний вимисел трактуються як диво, творене незвичайними людьми. Опрацювання нової теми розпочинаємо з бесіди: 1) Які народні пісні ви знаєте? 2) Як вони виникли? Яким чином вони поширювалися серед народу? 3) Коли їх почали записувати і друкувати? 4) Яким чином пісня впливає на внутрішній стан людини? 5) Чому, на вашу думку, пісня – це фольклорний жанр? 6) Чи знаєте ви імена народних піснярів?

Укладачами народних пісень у давні часи були переважно неписьменні люди, які не записували свої твори. Складені пісні поширювалися серед людей, з часом ім’я автора забувалося, але про талановитих піснярів Марусю Чурай і Семена Климовського перекази ходили довгий час у народі. Коротеньку розповідь про них бажано доповнити демонстрацією репродукції картини українського художника М. Дерегуса «Народження пісні», що допоможе шестикласникам усвідомити внутрішній стан творців під час складання пісні, їхні почуття й роздуми, глибоку зворушеність і зосередженість, які характерні для творення вічних цінностей.

Література

1. Бандура О.М. Вивчення української літератури в 5 класі. – К.: Рад. школа, 1979. – 135 с.

2. Воропай О. Звичаї нашого народу: нар.-календар. звичаї, укр. нар. одяг: етнограф, нарис / Олекса Воропай; худож. оформ. І. Бородаєвої. – К: Унів. вид-во «Пульсари», 2012. – 632 с.

3. Глібов Л.І. Твори / Передм. С Зубкова. – К.: Дніпро, 1982. – 231 с, іл. – (Шкільна бібліотека).

4. Дей О. Принципи класифікації народних пісень // Народна творчість та етнографія. – 1966. – № 2. – С. 3–16.

5. Драгоманов М. Листи до І. Франка і інших. 1881-1886. Видав І. Франко. – Львів, 1906. – 264 с.

6. Круглов Ю.Г. Русские обрядовые песни: Учеб. пособие для педин-тов по спец. «Русский яз. и лит.». – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 1989. – 320 с.

7. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість: підручник. – К.: Знання-Прес, 2001. – 591 с.

8. Леся Українка. Зібрання творів у 12-и т. – Т. 1. – К: Наукова думка, 1975. – 448 с.

9. Нечуй-Левицький. Світогляд українського народу: Ескіз української міфології. – К.: Обереги, 1992. – 88 с.

10. Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах / Укладачі В. Яременко, О. Сліпушко. – Т. 3. – К.: Аконіт, 2001. –911 с

11. Пісенний світ українознавства (Збірник народних, календарно-обрядових та авторських пісень для дітей і дорослих) / Упорядник В.П. Коротя-Ковальська. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. – 272 с; іл.

12. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Укр. нар. календар. – К: Мистецтво, 1992. – 208 с.

13. Сумцов М.Ф. Вага і краса української народної поезії. – Харків: Друк. «Печ. дело», 1910. – 31 с.

14. Український фольклор: Хрестоматія для 5-11 кл. / Упоряд.: О.Ю. Бріцина, Г.В. Довженок, Н.С. Шумада. – 2-е вид. – К: Освіта, 1998. – 752 с.