Для посилання:

Осадчук Раїса. Дидактичні вимоги до будови і застосування системи диференційованих завдань для самостійної роботи учнів основної школи [Текст] / Раїса Осадчук // Історія в школі. – 2011. – №1. – С. 14–17.

Дидактичні вимоги до будови і застосування системи диференційованих завдань для самостійної роботи учнів основної школи

Раїса ОСАДЧУК,

науковий співробітник лабораторії дидактики

Інституту педагогіки НАПН України

Для будови системи диференційованих завдань для самостійної роботи учнів уточнено їх класифікацію. Аналіз літератури з цього питання засвідчує, що у дидактиці немає точного визначення даних понять. Вивчаючи і зіставляючи різні думки, вважаємо, що навчальне завдання – це педагогічне обґрунтування визначення, що подається учню для самостійного виконання будь-якої дії, спрямованої на засвоєння поняття, судження, співвідношення між вивченими об'єктами тощо.

У зв'язку з таким тлумаченням, поняття «навчальне завдання» – це пізнавальна діяльність учня, що складається з виконання ним визначеної системи цілеспрямованих завдань. Усі завдання за видом їх подання поділяємо на:

завдання текстового вигляду;

приклади – знакові (за допомогою математичних символів);

вправи – тексту вально-знаковий вигляд.

Отже, ефективність диференціації самостійної роботи учнів основної школи залежить від реалізації поставлених завдань у структурі навчальних занять, де враховується етапи застосування знань, специфіка навчального матеріалу. Саме тому на навчальних заняттях реалізуються: словникова робота; синтетичні форми роботи (різні форми переказу, словесне малювання); подальше усвідомлення змісту текстів; форми диференціації (групова, парна, індивідуальна робота); допомога з боку вчителя або учнів; різнорівневі завдання для визначення трьох груп; диференційовані завдання для самостійної роботи. Введення диференціації самостійної роботи учнів основної школи у структуру навчальних занять за умови визначення ступеня підготовленості кожного школяра до інформаційно-смислового тексту, заснованого на інформації, у тому числі й навчальної, дозволяє визначити та врахувати причини його відставання. Саме це сприяє підвищенню рівня сприйняття учнями, які слабко навчаються, нового матеріалу, вчасному попередженню прогалин у знаннях, широкому використанню пізнавальних можливостей сильних учнів на занятті. Розподілом групи на класи забезпечується доцільність різнорівневих завдань для самостійної роботи на кожному етапі навчального заняття.