Прийшовши додому, я знов перечитала твір і
уявила собі дуже гарну дівчинку мого віку, її життя, її долю…
Образ цієї дівчинки-лілеї просто реально
постав перед моїми очима і не давав моїм емоціям переключитися на інші
навчально-домашні теми. Я чітко уявила цю чарівну квітку-лілею і одразу
вирішила зробити її з паперу як своєрідне постійне нагадувала про долю
дівчинки. Асоціація ця виникла з образу паперових журавлів, які робила
невиліковно хвора дівчинка після страшного атомного бомбардування японських
міст. А ще не дає мені спокою й нинішня дійсність, коли на всіх земних
континентах і досі так страждають діти від голоду, холоду, незгод та принижень…
Квітку я зробила з білого паперу та надала
її пелюсточкам кольорових відтінків. Так, білі пелюстки квітки з внутрішньої
сторони я відтінила рожевим кольором ніжної дівочої краси, як зазначив сам
поет. Зовнішній бік пелюсток я відтінила зеленим, що нагадує нам про дуже юний
вік дівчинки. А ще на пелюстках квітки я зробила темні цятки, які постійно
нагадують нам про ті біди та біль, які довелося пережити дівчинці. Моя
вчителька Інна Анатоліївна передала свій сум і біль, додавши в свою
квітку-лілею прозорих стразинок, що нагадують сльози. А я додала до квітки нові
бутони, що свідчать про нове, ще не прожите, красиве та сповнене змістом і
щастям життя, яке дівчинка може прожити лише квіткою. Тепер, коли я бачитиму ці
живі квіти на клумбах, у вазонах, або відтвореними на картинах художниками,
вишитими на полотні, зробленими з бісеру чи шкіри, завжди згадуватиму
Шевченкову дівчинку-Лілею.
Діана Буренко,
учениця 8 класу
Херсонського
навчально-виховного комплексу
«ЗОШ ІІ ступеня – ліцей журналістики,
економіки та правознавства»
Херсонської міської
ради
| 
Головна 
