Карпенко Дар’я.
Шевченкова «Лілея»: для чого потрібна жовта «сіточка»?
Я прийшла додому, і вже разом із мамою прочитали
цю баладу. І коли ми обговорювали долю дівчини, над якою всі так знущалися, але
її чиста душа не пішла у незабутні світи, а перетворилася на білу лілею, яка
дарувала радість, милувала око і нагадувала людям про силу внутрішньої краси
дівчини.
Цей твір такий повчальний, бо ж підказує
нам, що треба цінувати людей, коли вони ще живі. Читаючи, я уявляла не малюнок
однієї лілеї, а букет, який би нагадував, що таких загублених несправедливістю
і жорстокістю людей на світі багато. Було раніше і, на жаль, вистачає і нині.
Тож я одразу й сказала мамі, що зберу цих
красунь-лілей в один букет. І зроблю це не на малюнку, а в стилі орігамі, щоб
показати не тільки об’єм, а ще й обсяг впливу чистих душею людей на кожного з
нас…
А коли я вже закінчувала свою роботу, то
загорнула лілеї у жовту «сітку». Ну, це для того, щоб їм завжди було тепло,
сонячно. Не тільки від природи, а й від нашого тепла, розуміння. Дякую тобі,
Тарасе Шевченко, що навчив мене це бачити і цінувати.
учениця 8 класу
Херсонського навчально-виховного комплексу
«ЗОШ ІІ ступеня – ліцей
журналістики,
економіки та правознавства»
Херсонської міської ради
| 
Головна 
