Послаблення когнітивної активності у старшокласників як реакція на психофізіологічні зміни

Cognitive Performance Degradation in High School Students as the Response to the Psychophysiological Changes

У роботі описано експериментальне вивчення послаблення когнітивної активності у старшокласників як відповідь на психофізіологічні зміни в їхній активності. Методика вивчення стійкості пізнавальних здібностей старшокласників виявила значні коливання швидкості та надійності простих когнітивних тестових завдань. Виявлено сильну кореляцію між когнітивною тестовою активністю випробуваних та індивідуальними властивостями їх серцево-судинної та нервової системи, а також регулюванням енергії та сонячними фізіологічними параметрами (швидкістю та щільністю сонячного вітру) (R = 0,88… 0,91, p <0,01). Сформульовано висновок, що виявлені особливості пізнавальної діяльності потребують подальшого дослідження та уточнення механізмів регуляції такої діяльності.

This paper describes experimental study of cognitive performance degradation in high school students as the response to the psychophysiological changes in their activity support. The technique of studying the stability of cognitive abilities of high school students has revealed significant fluctuations in the speed and reliability of simple cognitive test tasks. A strong correlation between subjects’ cognitive test activity and individual properties of their cardiovascular and nervous system, as well as energy regulation and solar physiological parameters (speed and density of solar wind) has been revealed (R = 0.88…0.91, p < 0.01). It is articulated that identified features of cognitive activity require further investigation and clarification of the mechanisms of regulation of such activity.

Burov O.; Lavrov, E.; Lytvynova, S.; Pasko, N.; Dubovyk, S.; Orliyk, O.; Siryk, O.; and Kyzenko, V. Cognitive Performance Degradation in High School Students as the Response to the Psychophysiological Changes. Advances in Neuroergonomics and Cognitive Engineering : Proceedings of the AHFE 2020 Virtual Conferences on Neuroergonomics and Cognitive Engineering, and Industrial Cognitive Ergonomics and Engineering Psychology, July 16–20, 2020, USA / [ed.: H. Ayaz; U. Asgher]. Switzerland, Cham: Springer Nature Switzerland AG, 2020. Pp. 83–88. ISSN 2194-5357 ( http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/721358 )

* * * 

Самокоригована система керування даними для прогнозування працездатності людини

Self-adjusted Data-Driven System for Prediction of Human Performance

У статті використані принципи проектування та система керування даними для оцінки та прогнозування готовності оператора до виконання. Сформульовано принципи побудови та експлуатації системи. Основна увага приділяється організації даних (хронологія, дата, встановлена для побудови моделі) та побудові адаптивного алгоритму. Високий рівень точності прогнозування готовності оператора до виконання (85–90%) був досягнутий завдяки використанню даних, що зберігаються (параметри виконання часу та пізнавальних завдань користувачем) системи для управління її роботою, а також її сутності, що складає відрегульований алгоритм функціонування.

Design principles and the data-driven system to assess and to predict an operator readiness-to-perform are disc used in the article. Principles of construction and performance of the system are formulated. The main focus is on data organization (timeline, date set for the model construction) and adaptive algorithm construction. High level of the prediction accuracy for an operator readiness-to-perform (85–90%) was achieved because of use data stored (parameters of time and cognitive tasks performance by user) the system to control its performance, as well as its self-adjusted algorithm of functioning.    

Lavrov, E.; Pasko, N.; Hlazunova, O.; Lavrova, O.; Kyzenko, V., & Dolgikh, Ya. Self-adjusted Data-Driven System for Prediction of Human Performance. Integrating People and Intelligent Systems: Proceedings of the 3rd International Conference on Intelligent Human Systems Integration (IHSI 2020), February 19–21, 2020, Modena, Italy. Springer Nature Switzerland AG, 2020, Vol 1131. Pp 282–287. Series «Advances in Intelligent Systems and Computing». (https://doi.org/10.1007/978-3-030-39512-4). ISSN 2194-5365. ISBN 978-3-030-39512-4. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/719076

Оцінка надійності роботи людини-оператора в системах доступу до інформаційних ресурсів

Assessment of the Reliability of a Human Operator in Access Systems to Information Resources

У статті розглядаються автоматизовані системи надання інформаційних послуг. Для опису діяльності оператора використовувались функціональні мережі професора Анатолія Губинського. Були отримані моделі та технологія оцінки надійності людини-оператора. Проводились комп’ютерні експерименти. Показана можливість урахування впливу алгоритмів структур діяльності, умов праці та кваліфікації оператора. Результати стануть корисними для зменшення кількості помилок людини-оператора та пошуку ергономічних резервів для підвищення ефективності систем інформаційного забезпечення.

The article deals with the automated systems providing information services. To describe the operator's activities, functional networks of Professor Anatoly Gubinsky were used. Models and technology for estimating the human operator reliability were obtained. Computer experiments were conducted. The possibility of taking into account the influence of the structures of activity algorithms, working conditions and operator qualifications is shown. Results will be useful to reduce the number of human operator's errors and to search for ergonomic reserves to improve the efficiency of information support systems.

Lavrov E., Lavrova О., Pasko N., Kyzenko V., Savina N. Assessment of the Reliability of a Human Operator in Access Systems to Information Resources. Problems of Infocommunications Science and Technology : International Scientific-Practical Conference. Kyiv, 2019, October 8–11, Ukraine. Kharkiv : FOP Andreev K. V. P. 51–56. ISBN 978-1-7521-4182-4. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718377

* * *

Здоров'я в системі громадянських цінностей студентів: емпіричний аналіз

Нealth in the civic students’ value system: empirical analysis

Вступ: Сьогодні одним із пріоритетних напрямів державної освітньої політики в Україні є формування здорового способу життя через освіту, створення здоров’язбережувального освітнього середовища у закладах вищої освіти. Метою нашої роботи було дати аналітичну оцінку сформованості здоров’я цінності як невід’ємної характеристики сучасного українського студента у вищих закладах освіти Житомирської області, розробити науково обґрунтовану систему діагностики цінності здоров’я в системі громадянських цінностей майбутнього фахівця в сучасних соціально-економічних умовах. Матеріали та методи: у Житомирській області України було проведено два опитування студентів віком 15-22 років. Було використано низку методів: спостереження, порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, вивчення результатів діяльності студентів, тести тощо. Результати: успішність процесу формування здоров'я як цінності залежить від таких чинників як освітнє середовище, культура здоров'я, підготовка викладачів університету до формування ціннісного ставлення до здоров'я у співпраці з суспільством та використання сучасних форм, методів та інструментів для формування здоров'я як цінності. Висновок: Отже, підготовлено рекомендації для закладів вищих освіти: запобігання наркоманії, курінню, вживанню алкоголю, хронічним захворюванням, Інтернет-залежності; організація та проведення масової фізичної культури та оздоровчих заходів; створення ефективної системи охорони здоров’я у закладах вищої освіти; забезпечення системи моніторингу результатів роботи та здоров’я майбутніх фахівців у закладі вищої освіти.Introduction: Nowadays one of the priority directions of state education policy in Ukraine is the formation of a healthy lifestyle through education, creation health-preserving educational environment in high educational institutions. The aim of our work was to give an analytical estimation of the formation of health value as an integral characteristic of a modern Ukrainian student in high educational institutions of Zhytomyr region, to develop a scientifically substantiated system of diagnosing the value of health in the system of civic values of a future specialist in contemporary socio-economic conditions. Materials and methods: Two students' surveys were carried out in Zhytomyr region of Ukraine, among young people of 15-22 years old. A number of methods were used: observation, comparison, analysis, synthesis, generalization, the study of products of students' activity, tests, etc. Results: the success of the process of the formation of students’ health value depends on the factors such as educational environment, the culture of health, training of university teachers to cultivate health value in collaboration with society, and using modern forms, methods, and tools in the formation of health value. Conclusion: Thus, the policy recommendations for high education institutions are: the prevention of drug addiction, smoking, consumption of alcohol, chronic diseases, Internet addiction; the organization and conduction of mass physical culture and recreational activities; the creation an effective health service system in high educational institutions; the providing the system for monitoring both the future specialists' health and health work results in high educational institution.

Vaskivska H. O., Palamar S. P., Vlasenko O. M. Health in the civic students’ value system: empirical analysis. Wiadomości Lekarskie. Warszawa: Wydawnictwo Aluna, 2017. T. LXXII. Nr 10. Cz II. S. 1947–1952. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718264

Психолінгвістичні аспекти формування культури діалогічного спілкування

Psycholinguistic Aspects of Formation of Culture of Dialogical Communication

Вступ. У статті подаються результати дослідження зразків англомовної літературної спадщини, на яких розкриваються психолінгвістичні особливості діалогічного спілкування і особливості сприймання комунікантами смислів інтеракцій у діалогічному мовленні. Описана методика виявлення частотності вживання різних діалогів, що відрізняються за кількістю реплік. Мета. Схарактеризувати психолінгвістичні особливості діалогічного спілкування, дослідити одиниці діалогу як засобу формування культури спілкування здобувачів освіти. Методи. У статті використано методи аналізу вітчизняних і зарубіжних художніх творів, аналіз словникових дефініцій, методи контекстуального та логіко-семантичного аналізів, елементи статистичного аналізу. Результати. Обґрунтовано, що діалог як форма комунікативного акту є найбільш вживаною формою словесної діяльності, в якій реалізуються текстові категорії комунікантів, відображаються їх міжособистісні відносини, проявляються мовленнєві стратегії спілкування та ін. Діалогічне мовлення схарактеризовано як ситуативно-тематичну спільність комунікативних мотивів в усних висловлюваннях, послідовно породжених двома або більше співрозмовниками в безпосередньому акті спілкування. З’ясовано частотність вживання діалогів, що складаються з різної кількості діалогічних єдностей. Визначено середню кількість діалогів, що складаються з діалогічних єдностей; частоту вживання діалогів з різною кількістю діалогічних єдностей. Розглянуто поняття діалогізація, діалогічність, діалогове навчання, діалогічне мовлення, діалогічне спілкування; схарактеризовано розроблену систему вправ і завдань щодо формування культури діалогічного спілкування. Висновки. Доведено, що для формування культури діалогічного спілкування здобувачів освіти велике значення має звернення до високохудожніх зразків літератури з метою емоційного їх сприйняття; створення ситуацій співпереживання з героями твору шляхом «вживання» в ці образи; робота над діалогічними ситуаціями; використання діалогів як засобів соціалізації.

Introduction. The article presents the results of researching the samples of English-speaking literary heritage, which reveals psycholinguistic features of dialogical communication and peculiarities of communicants’ perception of interactions meanings in dialogic speech. The technique of detecting the frequency of using different dialogues that differ in number of replicas is described. Objective. The purpose of the article is to characterize the psycholinguistic features of dialogical communication, to study units of the dialogue as means of forming a culture of communication of those who get education. Methods. The methods of analysis of domestic and foreign works of art, analysis of dictionary definitions, methods of contextual and logical-semantic analyzes, elements of statistical analysis are used in the article. Results. It is substantiated that dialogue as a form of a communicative act is the most used form of verbal activity in which the text categories of communicants are implemented, their interpersonal relations are displayed, speech communication strategies appear, etc. Dialogue speech is characterized as a situational and thematic community of communicative motives in verbal statements consistently generated by two or more interlocutors in the direct act of communication. The frequency of the use of dialogues consisting of different amounts of dialogical unities is revealed. It is defined average number of dialogues consisting of dialogical unities; the frequency of dialogue with a different number of dialogical unities. It is considered the definitions of dialogue, dialogism, dialogical learning, dialogical speech, dialogical communication; it is characterized of the developed system of exercises and tasks for forming a culture of dialogical communication. Conclusions. It is concluded that for the formation of a culture of dialogical communication of the educational recipients, it is of great importance to turn to highly artistic samples of literature for the purpose of emotional perception of them; creating situations of empathy with the characters of the work by «impersonation» in these images; work on dialogical situations; the use of dialogues as a means of socialization.

Vaskivska H., Palamar S., Poriadchenko L. Psycholinguistic Aspects of Formation of Culture of Dialogical Communication. Psycholinguistics. 2019. # 26(2). P. 11–26. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718263

Психодидактичні детермінанти розвитку дітей дошкільного віку

Psychodidactic determinants of the development of children of preschool age

У статті проаналізовано стан і тенденції проблеми розвитку дітей дошкільного віку. Як дослідницьке завдання автори представляють результати анкетування батьків дітей дошкільного віку. Описано зарубіжний досвід дошкільної освіти. Окреслено психодидактичні суперечності та перспективи розвитку дітей дошкільного віку. На думку вчених, сучасна дошкільна освіта в умовах глобалізаційних змін має бути орієнтована на розвиток особистості дитини як основного ресурсу, що визначає прогресивний рух суспільства. Сучасний високотехнологічний світ ставить дитину перед вимогами щодо рівня її освіти, розвитку та виховання. Отже, вивчення психодидактичних детермінант розвитку дитини дошкільного віку, що забезпечує повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання в школі, є актуальним. У статті проаналізовано показники когнітивного та позакогнітивного розвитку дитини відповідно до найбільш відомих систем раннього навчання та визначено чинники впливу (детермінанти) психічного розвитку дитини дошкільного віку. Для проведення наукових досліджень автори використовували методи аналізу нормативної та наукової літератури, статистичний, системний аналіз та узагальнення, результати власних емпіричних досліджень, матеріали анкетування, метод факторно-критеріального моделювання сфер психічного розвитку дитини, створеного на основі кваліметричного оцінювання тощо. Встановлено, що дошкільна освіта має забезпечувати гармонійний розвиток особистості дитини, її фізичне та психічне здоров’я, формувати механізми соціальної адаптації та творчої реалізації у життєвому середовищі, серед дітей та дорослих шляхом створення технологій раннього навчання, які включають збалансований поєднання розвитку когнітивної та некогнітивної сфер дитини. Для досягнення поставлених завдань широко використовуються інноваційні педагогічні технології, такі як сучасні системи раннього розвитку, основною метою яких, на думку їх авторів, є розвиток пізнавальних, емоційних та непізнавальних здібностей дитини. Дослідивши основні (найпопулярніші) системи раннього розвитку навичок формування навичок когнітивної та некогнітивної сфер, можна зробити висновок про необхідність комплексних (системних) підходів до розвитку технології раннього розвитку дитини, оскільки кожна з них як система може забезпечити гармонійний збалансований розвиток дошкільнят у пізнавальному (вміння читати, писати, читати, аналізувати текст, виконувати творчі завдання тощо) та непізнавальному (соціальному, емоційному, здатності грати в сюжетні ігри, з незалежністю та ін.) сфери. Адже якщо навантажень бракує, то розумовий розвиток припиняється, а надмірне напруження та абсолютний комфорт призводять до зупинки розвитку психіки, самосвідомості, тож тільки збалансований підхід дасть змогу отримати позитивний результат.

The article analyzes the state and trends of the problem of the development of children of preschool age. As a research task, the authors present the results of questionnaires of parents of preschool-age children. The foreign experience of pre-school education is described. The psychodidactic contradictions and perspectives of the development of preschool-age children are outlined. According to scientists, modern preschool education in the context of globalization changes should be reoriented to the development of the child’s personality as the main resource, which determines the progressive movement of society. A modern high-tech world puts the child in front of the child’s demands of the level of his education, development and upbringing. Consequently, the study of the psychodidactic determinants of the development of a child of preschool age, which provides a complete psycho-physical and personal development and psychological readiness for studying at school, is relevant. The article analyzes the indicators of the cognitive and extracognitive development of the child, in accordance with the most well-known systems of early education, and determines the factors of influence (determinants) of the mental development of a child of preschool age. For conducting scientific researches, the authors used methods of analysis of normative and scientific literature, statistical, system analysis and generalizations, results of their own empirical studies, materials of questionnaires, method of factor-criterion modeling of spheres of mental development of a child, created on the basis of qualimetric evaluation, etc. It has been established that pre-school education should ensure the harmonious development of the child’s personality, his physical and mental health, to form mechanisms for social adaptation and creative implementation in a living environment in the community of children and adults through the creation of early education technologies that include a balanced mix of development cognitive and noncognitive spheres of the child. In order to achieve the tasks, innovative pedagogical technologies such as modern systems of early development are widely used, the main purpose of which, according to their authors, is the development of cognitive, emotional and noncognitive abilities of the child. Having examined the main (most popular) early-developmental systems of skills formation in cognitive and non-cognitive spheres, one can conclude that there is a need for comprehensive (systemic) approaches to the development of a child’s early developmental technology, since none of the systems considered alone can provide a harmonious balanced development of preschoolers in cognitive (ability to read, write, read, analyze text, perform creative tasks, etc.) and non-cognitive (social, emotional, ability to play storyline games, with independence, etc.) spheres. After all, if loads are lacking, then mental development stops, and excessive tension and absolute comfort lead to a stop of the development of the psyche, self-awareness, therefore, only a balanced approach will allow to get a positive result. 

Vaskivska H. O., Palamar S. P., Kondratiuk S. G., Zhelanova V. V. Psychodidactic determinants of the development of children of preschool age. Wiadomości Lekarskie. Warszawa : Wydawnictwo Aluna, 2018. Tom LXXІ. Nr 6. S. 1207–1214. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/715802

 

Дидактичні аспекти пізнання людини як біо-психо-соціо-культурної особистості

Didactic aspects of cognition of human as a bio-psycho-socio-cultural personality

Сучасна освіта, на думку провідних українських вчених, вимагає розроблення нової парадигми, яка розглядатиме феномен людини цілісно. У статті характеризуються дидактичні аспекти пізнання людини як біо-психо-соціокультурної особистості, як соціальний факт, як явище. Для актуалізації дидактичних аспектів проблеми автори використовували методи аналізу наукової літератури, системний аналіз і узагальнення, аналіз власної практики дидактичного та методологічного характеру. Реформування систем освіти та медицини має відбуватися в контексті забезпечення активного, творчого, продуктивного людського життя. Практика системного аналізу показала, що людину як суб'єкт дослідження слід розглядати як біологічну сутність, соціальне буття, носія свідомості та культури. Цілісний підхід до вивчення людини, розглядаючи його як істоти природної (тілесної) і соціальної індивідуума (суспільства, культури) і суб'єкта психічної і духовної (творчої і свідомої) діяльності, може виявити її неповторну оригінальність. Унікальність феномена людини як суб'єкта і об'єкта дослідження полягає в його неподільності, яка ґрунтується на єдності законів природи і суспільства. Тому при вивченні людини необхідно враховувати інтереси соціальних і природничих наук. Це ще раз підтверджує думку про необхідність людських досліджень за допомогою системного підходу, який породжує істинний і цілісний погляд на людину, що передбачає розвиток мета-сприйняття світу і себе.

Palamar S. P., Vaskivska H. O., Palamar B.I. Didactic aspects of cognition of human as a bio-psycho-socio-cultural personality. Wiadomości Lekarskie. Warszawa: Wydawnictwo Aluna, 2017. T. LXX. Nr 5. S. 959–963. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/715801

* * *

Дидактичні детермінанти використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців

Didactical determinants use of information and communication technology in process of training of future specialists

У статті автори порушують тему значущості комп'ютерної техніки для організації співпраці викладача і майбутніх фахівців. Така суб'єкт-суб'єктна взаємодія може бути спрямована на формування професійних навичок майбутніх фахівців. Використовуючи інформаційно-комунікаційні технології в системі освіти, можна розв’язати низку дидактичних завдань. Удосконалення процесу викладання дисциплін у вищій школі, самонавчання майбутніх фахівців, мотивацію до навчання і самонавчання, розвиток рефлексії в процесі навчання. Автори розглядають комп'ютерне обладнання як інструмент для розвитку інтелектуальних навичок, потенціалу та готовності майбутніх фахівців вирішувати комунікативні та комунікаційні завдання і проблеми на творчій основі. За результатами досліджень автори доходять до певних висновків про ефективність використання комп'ютерних технологій у процесі навчання майбутніх фахівців та їх самонавчання. Недостатність комп'ютерної техніки у середній школі, відсутність відповідних навчальних програм, слабке знання викладачами і використання ними комп'ютерів негативно впливають на організацію процесу викладання дисциплін у закладах вищої освіти. Комп'ютерна техніка та ІКТ взагалі є інструментами розвитку інтелектуальних здібностей, потенціалу та бажання майбутніх фахівців розв’язувати комунікативні та комунікаційні завдання і проблеми. Отже, формування психосоціального середовища розвитку майбутнього фахівця є багатогранною, складною і дидактично важливою проблемою.

Palamar B. I., Vaskivska H. O., Palamar S. P. Didactical determinants use of information and communication technology in process of training of future specialists. Wiadomości Lekarskie. Warszawa: Wydawnictwo Aluna, 2017. T. LXX. Nr 4. S. 838–842. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/715780

Дидактичні аспекти фундаменталізації змісту освіти старшої і вищої школи

Didactic aspects of upper secondary and university education fundamentalization

Науковий світ фундаменталізацію вважає не тільки необхідним процесом оновлення (якісної зміни) вищої освіти, але й важливою дидактичною проблемою. Нині фундаменталізацію можна вважати і методологією, що вказує на шляхи формування нових інваріантного та варіативного компонентів змісту освіти старшої школи. У такий спосіб вибудуваний освітній процес передбачає гармонійне поєднання як загальноосвітніх, так і спеціальних знань. Звісно, таке поєднання буде максимально ефективним за превалювання у суб’єкт-суб’єктній взаємодії духовних і моральних, естетичних і соціальних цінностей. Фундаменталізація змісту освіти старшої і вищої школи покликана забезпечити позитивні зрушення у сфері опанування основ навчальної, професійної і соціальної діяльності. Однак, як ми виявили у своїх дослідженнях, важливо ще в шкільному віці формувати здатність особистості до цілісного професійно спрямованого мислення як передумови подальшої активної творчої життєвої і професійної самореалізації. Мета статті – на конкретних емпіричних матеріалах окреслити важливість фундаменталізації змісту освіти як для вищої, так і для старшої школи. Для розв’язання цієї актуальної дидактичної проблеми ми скористалися низкою методів, серед яких: опитування вчителів і учнів, викладачів і студентів-першокурсників, анкетування; інтерв’ю і бесіди; якісний аналіз освітнього процесу; методи спостереження тощо. Результати дослідження спрямовано на розв’язання порушеної проблеми у контексті наближення українського суспільства до європейських цінностей. Подано результати опитування вчителів і учнів щодо дійсного стану проблем сучасної української освіти. Проаналізовано зміст освіти у старшій школі. Обґрунтовано необхідність удосконалення чинного змісту освіти на засадах його фундаменталізації, яка зумовлює гуманізацію процесу навчання і виховання, сприяє формуванню вільної, творчої та оптимістичної особистості.

Vaskivska, H. Didactic aspects of upper secondary and university education fundamentalization. Science and Education. 2017. Issue 5. P. 46-50. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707974

* * *

Дидактичні можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі розвитку освітнього середовища старшої школи

Didactic possibilities of information and communication technologies in the process of development of educational environment in upper secondary school

Технологізація навчально-виховного процесу сприяє вільному доступу до сучасних ІКТ і технологій інтерактивного навчання. Серед педагогічних технологій саме інформаційно-комунікаційні технології мають значний потенціал для забезпечення освітнього процесу. Нині педагогічні технології, що використовуються у школі, мають поєднуватися з ІКТ, щоб цілеспрямувати фактичну систему прийомів і засобів організації навчальної діяльності на досягнення освітніх цілей. Завдання дослідження: схарактеризувати технологізацію навчально-виховного процесу у старшій школі з погляду нового етапу у розвитку теорії освіти і навчання; обміркувати розвиток навчального середовища на основі дидактичного потенціалу педагогічних та ІКТ технологій; проаналізувати емпіричні дані опитувань старшокласників, виявити, чи стали ІКТ інструментом здобуття учнями знань.

Vaskivska, Halyna O., Kosianchuk, Serhiy V. and Skyba, Halyna M. Didactic possibilities of information and communication technologies in the process of development of educational environment in upper secondary school. Information Technologies and Learning Tools. Institute of Information Technologies and Learning Tools and University of Management in Education, Kyiv (Ukraine). 2017, Vol 60, №4. P. 17–27. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/708500  

* * *

Міждисциплінарні зв'язки як дидактична основа професійної підготовки майбутніх учителів

Interdisciplinary links as a didactic basis of the future teacher's professional training

Міждисциплінарні зв’язки є важливим інструментом у процесі формування світогляду та вдосконалення фахової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Ці зв’язки розглядаються як засіб підвищення ефективності засвоєння знань, формування пізнавальних потреб. Вони розвивають системне мислення, активізують пізнавальну діяльність студентів. Автор з погляду дидактики окреслює шляхи реалізації міждисциплінарних зв’язків у процесі фахової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів. У статті приділяється увага технології реалізації міждисциплінарних зв’язків у вищій педагогічній освіті, що дає змогу зробити процес навчання майбутніх учителів результативним.

Vaskivska, Halyna O., Tanaś, Maciej R. and Loboda, Svitlana M. Interdisciplinary links as a didactic basis of the future teacher’s professional training. Interdisciplinary Studies of Complex Systems. 2017. №10–11. P. 46–59. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709772